12.07.2019

Найстрашніша мажоритарка України— Миколаївська область, реальний шанс реваншу

Парламентські вибори- 2019.  Кого підтримають на Миколаївщині? 

Парламентські вибори набирають обертів, центри соціальних досліджень моніторять рейтинги, кандидати в нардепи намагаються привернути увагу електорату у будь-який спосіб, а ми тим часом спробуємо розібратися з кандидатським складом, який боротиметься на перегонах по Миколаївській області.

Тут присутні і “вершки суспільства” – безпринципні реваншисти і популісти, корумповані чиновники і безвідповідальні та некомпетентні політики, незрозумілі активісти, пише видання chb.in.ua

Боротьба посилюється: опоблоківець проти слуги народу. Округ №127 (місто Очаків, Заводський район міста Миколаєва, Миколаївський, Очаківський райони)

Ігор Дятлов

Балотуються 18 кандидатів: вісім від політичних партій і 10 – самовисуванців. Найбільш запекла боротьба розгорнулася між “Опоблоком” та “Слугою народу”. Серед кандидатів – депутат міської ради Ігор Дятлов, який у 2014 році активно виступав проти Євромайдана та закликав Януковича закінчувати з протестами, називаючи протестувальників головорізами, варварами та грабіжниками. Усе політичне життя цього чесного політика було пов’язано із Партією регіонів та її наступницею. Проти нього було порушено кримінальне провадження, але за кілька років, за традицією, закрите. Та шанси на перемогу, навіть з такою  голубою репутацією, у нього все таки є.

Від “Слуги народу” йде на вибори відомий в області Олександр Пасічний, голова Федерації футболу Миколаївської області. За нашою інформацією, такий вибір “Слуги народу” начебто пояснюється протекцією народного депутата від Блоку Петра Порошенка, голови ФФУ Андрія Павелка, який свого часу сприяв обранню Пасічного головою Федерації футболу в області. Пасічний є прихильником зняття депутатської недоторканності, на чому не забуває піаритися. Джерела стверджують, що немалу роль тут зіграє підтримка спортивного електорату та молоді. Діло за виборцями.

Коли попереду владне місце – репутація на останньому плані. Округ № 128 (Інгульський, Корабельний райони міста Миколаєва)

На окрузі балотуються 11 кандидатів: вісім від політичних партій і троє – шляхом самовисування. Один з кандидатів – народний депутат України 7-го і 8-го скликання з групи “Відродження” Артем Ільюк, колишній голова фракції Партії регіонів в міськраді. Ідеологічна складова відходить на друге місце, коли метою є благі діла на користь виборців.

Від “Слуги народу” балотується Олександр Гайду. У Миколаєві він відомий тим, що тривалий час очолював “Морський спеціалізований порт НІКА-ТЕРА”, підконтрольний арештованому олігарху Дмитру Фірташу. Гайду також пов’язують з Бойком. Саме рейтинг партії, а не особисті досягнення,  можуть  зіграти йому на руку.

“Батьківщину” представлятиме вічна революціонерка активістка Жанна Курченко, відома “маргариновими викриттями” та бажанням сісти у крісло керівника комунального підприємства.  Дамі закидають звільнення найвідомішого проукраїнського директора школи у місті. Також за нею тягнеться “рибний шлейф” з активною підтримкою регіонала Ігоря Копійки, якого було спершу звільнено, а у 2010 році відновлено на посаді голови КП “Миколаївдержрибохорона”.  Ось такими збоку виглядають її принципи та особисті інтереси. Шансів на перемогу у неї катьма.

Сумнівні вони і у 33-річної волонтерки від “Європейської солідарністі” Ольги Малярчук і самовисуванця Спартака Гукасяна. Останнього звинувачують у спробі погрітися в промінцях рейтингу “Слуги народу”. Саме дизайн його агітаційних плакатів близький до символіки “Слуги народу”.

Підкуп виборців став звичайною практикою миколаївських кандидатів. Округ № 129(Центральний район міста Миколаєва, Вітовський район)

Всього на округу балотуються 17 кандидатів: вісім від політсил і дев’ять – шляхом самовисування. Серед кандидатур на окрузі – адепт «русского мира» Максим Невінчаний, депутат облради з відверто проросійськими поглядами та вірний соратник одіозного кума президента Путіна Віктора Медведчука. Пережив і “яєчні напади” націоналістів, і побиття активістів, і фалоімітатори в якості мікрофону, і обшуки СБУ. Одним словом біографія рясно всіяна чорними плямами, та йому байдуже. Як кажуть, у нас в державі погано з совістю, бо без совісті добре.

На цьому ж окрузі від “Опоблоку” балотується популярний у Миколаєві адвокат Володимир Тимошин, який наразі звинувачується у підкупі виборців через те, що передав сільській амбулаторії п’ять кардіографів, а днем раніше був зареєстрований кандидатом у народні депутати. Кидати своїм виборцям подачки – це вже традиційна тактика миколаївських кандидатів і не тільки, а Тимошин просто став цапом-відбувайлом .

Від “Слуги народу” на старті перегонів у позі бігуна стоїть бізнесмен Ігор Копитін, уродженець Польщі з українським громадянством.  Співвласник та директор ТОВ “Автомодерн” – компанії, яка займається оптовою торгівлею деталями для транспортних засобів. Безпартійний. Абсолютно невідомий більшості виборців. Без досвіду роботи в органах влади. Шанси, швидше за все, у нього нульові.

На цьому окрузі теж не обійшлося без хитрих технологій. Так, окрім справжнього кандидата від “Слуги народу”  у бюлетені буде і самовисуванець Валерій Кочмар, в анкетних даних якого теж є напис “Слуга народу” – так називається благодійний фонд, який очолює кандидат. Ні на що інше, крім як на авторитет партії, обом розраховувати не доводиться.

Офшорні скандали, протерміновані ліки. Чим ще здивують кандидати. Округ №130(Баштанський, Березнегуватський, Казанківський, Новобузький, Новоодеський, Снігурівський райони)

На цьому округу представлено 13 кандидатів. Вісім з них – під прапорами різних партій, ще п’ять – самостійно. Самовисуванець Андрій Вадатурський – син агромагната, співвласник агрохолдингу “Нібулон”,  переможець попередніх виборів. Щоправда, тоді він йшов у депутати від БПП. Згідно з офіційними даними порталу Верховної Ради, нардеп-мультимільйонер не забуває щомісяця отримувати кошти на так звану компенсацію проживання у столичному готелі “Київ”. Гроші, як то кажуть, зайвими не бувають. Нещодавно родину Вадатурських звинуватили в офшорному скандалі. Нібито щорічна втрата державного бюджету від цього складає $50 млн. У минулому місяці НАЗК зацікавилась персоною Вадатурського, запахло смаленим, так що йому аж ніяк не завадить депутатський імунітет. Цим пояснюють активну роботу на округу.

Конкурент Вадатурського, самовисуванець Ігор Бриченко – чинний парламентар “Народного фронту”, у 7-му скликанні обирався мажоритарником від ВО “Батьківщина”. Політсили змінює, як рукавички. Теж сумно відомий активною роздачею подарунків. Зокрема звинувачують його у задобрюванні електорату неякісними окулярами та протермінованими ліками.

Конкуренцію Вадатурському і Бриченко складе Ігор Негулевський – висуванець від “Слуги народу”, директор місцевого ТОВ “Граніт”, що видобуває та обробляє граніт у Софіївському кар’єрі на Миколаївщині. Чий він “слуга”, не зрозуміло і взагалі про нього мало що відомо, відтак на лице брак кадрів чи технічний злив округів під політичних динозаврів на Миколаївщині Велика кількість кандидатів та розкид симпатій виборців на цьому округу робить перемогу “слуги народу” малоймовірною.

Кнопкодави, реваншисти та кіборги: інтригуючий набір кадрів на округу №131 (Міста Вознесенськ, Южноукраїнськ, Березанський, Веселинівський, Вознесенський, Доманівський, Єланецький райони)

Олена Бондаренко

16 кандидатів, дев’ять – від партій і сім самовисуванців. Знову рветься до владного олімпу “регіоналка” Олена Бондаренко –  колишня соратниця Януковича, нині кандидатка від “Опозиційного блоку”. У послужному списку – три домайданівські скликання. Її називають відверто проросійським політиком. Приміром, у 2014 вона заявила німецькій газеті Der Spiegel, що правоохоронці діяли “недостатньо жорстко” при розстрілі захисників Майдану. На початку грудня 2017-го в ефірі російського пропагандистського каналу Росія-24 назвала Революцію гідності “гнилим майданом”. Частина її ініціатив розцінюються як українофобські. Так при намірі студентів перейменувати Донецький університет іменем Героя України та випускника цього вишу Василя Стуса, стала ініціатором антикампанії. За її ініціативи свого часу національний музичний продукт було позбавлено державної підтримки. Незважаючи на це, Бондаренко активно зустрічається із мешканцями округу і явно розраховує на впізнаваність.

На цьому ж округу балотується і помічник чинного парламентаря Андрія Вадатурського (який балотується на сусідньому округу) Ерік Григорян – депутат Миколаївської облради, бізнесмен, голова приватного підприємства “Агроном”. Тут і нинішній нардеп Олександр Лівік, що очолив список затятих “кнопкодавів” Верховної Ради. І кіборг, захисник Донецького аеропорту, а нині голова Березанської райдержадміністрації Сергій Танасов.

Від “Слуги народу” на округ висунули Артема Чорноморова – власника підприємства “Смартагрі”. За даними миколаївських ЗМІ, кандидат знаходиться у дружніх стосунках з опоблоківцем Дятловим, про якого йшлося раніше. Побачимо, кому з них усміхнеться фортуна.

Ринг, на якому немає місця слабким. Округ № 132 (місто Первомайськ, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони).

У бюлетені, який отримають виборці 132-го округу на дільницях 21 липня, буде 14 кандидатів. З них дев’ять – від партій, ще п’ять – самовисуванці. Чимало? Авжеж! На тлі популярності пропрезидентської партії “Слуга народу” на вибори подалася вся мерзота, яка мріє дорватися до влади: від досвідчених бігунів з партії в партію до некомпетентних і маловідомих осіб. Один із кандидатів – Максим Дирдін, балотується від “Слуги народу”. Його тато – директор ПрАТ “Санта Україна” і депутат міської ради від БПП – якраз і є тим бігуном, який анекдотично змінює партійність. “Власть меняется” і капіталіст Євген Дирдін вже в новій партії – тій, що ближче до керма.

 

Ще зовсім нещодавно в усіх соціальних мережах Дирдіни були ярими прихильниками Петра Порошенка і невпинними критиками діючого Президента Зеленського та його команди. Але риторика батька різко змінилася після того, як син став кандидатом від пропрезидентської партії. Шановне сімейство зрозуміло, що за старого Дирдіна голосів буде трішки більше ніж дірка від бублика. Як це і відбулося, коли він востаннє подався в обласні депутати. Тож за справу взялося молодше покоління. Однак репутація Дирдіна-молодшого теж добряче підмочена: він був адвокатом ексголови Київської міської державної адміністрації у справі про розгін Євромайдану. Тож шанси у нього мінімальні.

Ще один “подаруночок” виборцям – заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Олександр Кушнір. Цей аж перед виборами згадав, що потрібно працювати, тож протягом цілого місяця «став цікавитися» життям громади 132-го округу. Без сумнівів, без совісті та глузду він нав’язує людям так звану децентралізацію, яка в кінцевому випадку має шанси знищити українське село.

Наступний – Вадим Підберезняк.  Відомий своїми  кишеньковими тітушками, скандальним поданням, на підставі якого Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, елітним авто вартістю 3 мільйони тощо. Підберезняк і тепер народний депутат і добре знає, як перед виборами тицьнути подачку збіднілим людям. Витратити тисячі, щоб загарбати мільйони.

Про інших “кандидатів” навіть говорити окремо про кожного не варто, бо їх таких за карбованець жменю дають, як-то: Ян Островський – підприємець, що неждано-негадано випірнув з “овочевого бізнесу”, щоб підкорити парламентський Еверест; директор КП “Флора” Василь Мосякін від “Опозиційного блоку”,  мільйонер, відомий скандальними «прихватизаціями», який зганьбився перед громадою міста спробою урвати службове житло; Наталочка Сабліна – таких зараз в тренді називати “грантожерами”, і так далі, і тому подібне. Ім’я їм легіон… Успіхів у них, на нашу думку, практично нема, нема і на чому зосередитись.

На 132 окрузі міцно сидить позафракційний депутат Верховної Ради України, впливовий політик і підприємець-аграрій Аркадій Корнацький. Через велику підтримку сільської громади, думаю, з ним важко буде конкурувати всім іншим кандидатам, особливо враховуючи їхню малокомпетентність та  сумнівні репутації. Не люблять цього люди. Йому на руку може зіграти досвід парламентської діяльності, відстоювання інтересів простих людей з числа виборців та боротьба з корупцією. Ті, хто ненавидить команду Порошенка – теж його потенційні виборці. Отож розгулятися по електоральному полю йому є де, а серйозної конкуренції немає.

Як бачимо, миколаївська мажоритарка різношерстна, вона стала стартом для реваншу одіозних постатей усіх мастей під різними прапорами. Деякі аналітики стверджують, що у відверто проросійських кандидатів мало шансів пролізти у Раду. Я  б не був таким впевненим.  Щодо миколаївських “слуг народу” – то це не нові обличчя, а типова провладна партія, у яку бажають пролізти всякі пройдисвіти. Відтак, побачимо, хто переможе на дострокових виборах до Верховної Ради “нові і чесні” чи “старі й досвідчені”, а боротьба за контроль над парламентом на цих дострокових виборах буде особливо запеклою, не сумнівайтесь!  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *