19.09.2018

Два дослідницькі проекти із Миколаївської школи потрапили у 100 найкращих історичних досліджень

42170196_566501743778593_5165761263745105920_n

Обидва тьютори – педагоги-наставники, які організували роботу учнівських команд та були керівниками пошуку, – Людмила Дубінка, Олександра Ментель отримали іменні Сертифікати.
Тетяна Блакитна «Городянин року-2010», відмінник освіти України, учитель-методист, директор Миколаївської ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка розповідає:
«На жаль, для пересічних миколаївців історичні постаті, які стали предметом дослідження учнів-шевченківців, – є малознані. Данило Самойлович (1744-1805 рр.) – геніальний лікар, засновник науки епідеміології, людина світового визнання, присвятив своє життя боротьбі з чумою, – працював лікарем Вітовського військового шпиталю, що похований у Миколаєві, – зробив величезний внесок в уславлення рідного краю. Тематика другого історичного дослідження – Отаман Григор’єв і Миколаїв (1918 – 1919рр).

Ці імена – історія нашої миколаївської громади. Існують гіпотези, розбіжності щодо певних періодів їх діяльності. Це і привабило наших учнів, які упродовж трьох місяців дуже напружено працювали над своїми проектами, консультувались з науковцями, працювали у бібліотеках, вивчали архівні документи, наукові праці, музейні експонати.
Кількість учасників Міжнародного конкурсу була численою, тож фаховому журі на визначення кращих сто робіт потрібні були два місяці часу. Ми отримали відповідь і Сертифікати, пишаємось результатом, раді за наших учнів і колег, які були наставниками команд. Адже уславлення достойних імен та їх популяризація серед нас, сучасників, згуртовує громаду, додає їй віри і сил, робить наше сьогодення впевненішим. Нам є з кого брати приклад відданості справі, щирої любові до рідного Миколаєва».
Історичне дослідження на тему: “Ім`я у світовій медицині: Данило Самойлович – видатний український медик, головний лікар Вітовського військового шпиталю, який переміг чуму (1744- 1805 рр.)”; провела команда у складі 6 учнів – членів шкільного гуртка «Школа журналістики»: Дар`я Блакитна, Аріна Дишловенко, Устим Кушнір, Даяна Петренко, Інеса Руда, Катерина Хорошко.

42059223_537709453321386_847827244310069248_n

Тьютор команди Олександра Ментель зазначила:
«Мені, як керівнику “Школи журналістики”, роль тьютора юних дослідників принесла велике задоволення. Я побачила серйозне ставлення дітей до пошуку. Не зважаючи на те, що історична тематика непроста, – школярі з цікавістю занурились у процес. У результаті ми змогли підготувати достойний інформаційно-дослідницький продукт. Данило Самойлович – геній медицини свого часу. У Миколаєві на території Жовтневої ЦРЛ та Миколаївської обласної лікарні йому установлено пам’ятники. У Корабельному районі є вулиця Данила Самойловича. Учні провели п’ять громадських опитувань у людних місцях Миколаєва, і лише дві людини – це були жінки-медики, відповіли нам про кого йде мова. У наступному році ми будемо відзначати 275- річчя з дня народження видатного лікаря. Цим дослідженням діти хотіли привернути увагу жителів Миколаєва до особистості Данила Самойловича – засновника науки епідеміології, нашого земляка».

42099728_526911747756757_3700782613825323008_n
Як наголосила О.І.Ментель, юні дослідники прагнули возз`єднати історичну правду із сьогоденням, тому опрацювали досить велику кількість джерел. Зустрічались розбіжності у даті народжень; досі невстановлено місце могили на території обласної лікарні; є прогалини у відомостях про родину, періоди епідемій чуми на півдні України, у подоланні яких Д. Самойлович брав участь.

Учні-шевченківці отримали фахову консультацію від кандидата історичних наук Олександра Серединського, заступника начальника відділу Держархіву Миколаївської області. Вдячні за величезну допомогу доктору історичних наук, директору Державного архіву Миколаївської області Ларисі Левченко. Слушною була інформація, надана головним лікарем Вітовської ЦРЛ Оленою Теренть`євою, головою профспілки медичних працівників Вітовської ЦРЛ Ларисою Медовець, яка понад 50 років трудиться у рідному колективі і була організатором акцій за порятунок території парку Д.Самойловича від нашестя торговельних кіосків. Під час інтерв’ю надала цінну інформацію Наталя Кухар-Онишко – заслужений працівник культури, мистецтвознавець, автор 16 книг про історію рідного краю, зокрема, трьох книг про Д.Самойловича.

42117016_243778926326891_476248221711073280_n
Учасники проекту поділились, що у своєму дослідженні вони врахували думку багатьох відомих людей нашого міста, миколаївців, яким присуджено звання «Городянин року», вчителів-істориків, депутатів обласної ради. Дехто зовсім скупо володів інформацією, але стверджував, що такий пошук підтримує, тому що потрібно пам`ятати свою історію і тих, хто присвятив життя служінню
людяності. Інша річ, – мало “першоджер”. А українською мовою взагалі не видана жодна праця Д.Самойловича, який для багатьох поколінь медиків є взірцем самовідданого ставлення до медицини.
Людмила Дубінка, вчитель історії та правознавства – тьютор команди, яка підготувала історичне дослідження на тему «Отаман М.Григор’єв і Миколаїв (1918 – 1919рр)» розповіла:
“Події Української революції 1917-1921 рр. на Миколаївщині взагалі є малодослідженим історичним матеріалом. Серед безлічі особистостей цих історичних подій доволі загадковою і суперечливою фігурою є командуючий селянською армією Матвій Григор”  Сьогодні активно точаться суперечки серед істориків громадянської війни з приводу справжнього імені та прізвища отамана, його місця народження та походження, однак його життя було тісно пов’язане саме з нашим містом Миколаєвом. Чотири рази отаман захоплював наше місто – в середині та в кінці грудня 1918 року, в березні та травні 1919 року. Під різними політичними знаменами… Про перебування отамана Григор’єва в Миколаєві доступних джерел достатньо мало, ця інформація розрізнена і не систематизована, наочність практично відсутня».
Добу отаманщини у нашому краї досліджували четверо учнів-шевченківців: Наталя Мариновська, Маргарита Стеценко, Кристина Фісенко, Данило Нікора.
ДОВІДКОВО: Організатор даного Конкурсу – Представництво DVV International в Україні у партнерстві із Фондом Кьорбера та Всеукраїнською асоціацією «Нова Доба», за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Конкурс відбувся у межах міжнародного освітнього проекту «Історія моєї громади: минуле для спільного майбутнього», за умовами якого до участі у програмі допускаються учні шкіл, студенти коледжів та молодь у віці від 14 до 18 років.

Залишити відповідь