07.06.2017

Художниця Світлана Чебанова: «Дозвольте собі рости, як дерево»

unnamed (6)
В Миколаївській обласній бібліотеці ім.. Кропивницького відбулася зустріч вірменської молоді із талановитою художницею і надзвичайно цікавою людиною Світланою Чебановою. Зустріч була присвячена виставці під назвою «Мандруй, Миколаєве», що проходить у рамках проекту «Globe Mykolaiv».

unnamed (11)

Художниця розповіла, що спочатку проект мав більш грайливу назву «Приветы для Светы», а сама ідея виникла через необхідність передати подрузі, що живе в Києві, поштовий «привіт» з Миколаєва, саме українського Миколаєва:

«Взагалі я дуже люблю надсилати листівки, – зізнається майстриня, – постійно їх надсилаю. Витрачаю купу грошей на них і на марки, але це все приносить мені величезне задоволення. Я довго шукала в місті листівку на тему «українського Миколаєва», але нічого не знайшла. І тоді я вирішила зробити її сама. Я намалювала і відправила в Київ подрузі, а про розповсюдження листівок я взагалі не думала. На це наштовхнула мене моя подруга – фотограф і дизайнер Інга».

В цей час одна з подруг Світлани перебувала в зоні АТО – служила в Нацгвардії. Тому в художниці виникла ідея допомогти подрузі за допомогою листівок, і їй це вдалось: гроші за перші 2 наклади вона перевела на допомогу медикам АТО і близько 700 листівок художниця віддала миколаївським волонтерам і військовим, які приїжджали до Миколаєва. Наразі існує флешмоб, основною ідеєю якого є сфотографувати листівку у будь-якому куточку світу.unnamed (7) unnamed (8)

Цікавим є те, що у 2015 році миколаївський режисер Євген Цимбалюк у співавторстві з художницею зняв короткометражний фільм «Cards from hearts» про листівки з 27 країн світу. Цей ролик був відзначений престижною премією миру на фестивалі «Громадський проектор», а грошова премія була відправлена на допомогу медикам в зоні АТО.

Світлана Чебанова є також автором книжкових ілюстрацій, в тому числі – малюнків до збірки творів Ованеса Туманяна в перекладі Наталії Ткаченко. Дивовижною виявилася історія знайомства української художниці з творчістю вірменського поета, якою вона поділилася із гостями зустрічі:

«Я випадково відправила посилку не на ту адресу. Коли вже їхала її забирати, то проїжджала повз Вірменську Апостольську церкву. Мене так зацікавило, що я вирішила туди зайти. Я зайшла, помолилась, поставила свічку, поплакала. В цей момент я щось відчула. Щось більше людського розуміння. А наступного дня мені запропонували зробити ілюстрації до книги вірменського письменника. І тут я зрозуміла: щось тут не так. Це був знак, а я справді вірю в знаки. Я почала читати Туманяна і мені дійсно подобається його творчість. Його вірші такі зворушливі, важливі. Мені важко було створювати ілюстрації з технічної, а особливо з моральної точки зору. Чесно кажучи, я плакала, створюючи ці ілюстрації».

Особливо вражає ілюстрація до балади «Крапля меду». Для того, щоб створити таку ілюстрацію треба глибоко пройнятись основною думкою твору, зануритися в атмосферу світосприйняття автора, що і демонструє майстриня своїми малюнками.

«Кожна людина повинна рости, як дерево: повільно, не поспішаючи, звертаючи увагу на сезони. Коли у вас депресія – це зима, але завжди після зими приходить весна і треба вірити в це. Головне – не засмучуватись із- за критики, адже ти не знаєш як відреагує та чи інша людина. Комусь сподобається, а комусь буде просто байдуже. Колись мій друг сказав чудову африканську приказку: «Палицями кидають в те дерево, яке приносить плід». Ми всі талановиті. Не треба боятись говорити, розкриватись. Треба повірити у власний талант і не соромитись цього», – поділилася своїми думками художниця.unnamed (10) unnamed (9)

Жанна Оганесян,
учениця Першої української гімназії ім. М. Аркаса

Залишити відповідь