05.12.2017

Окупанти створюють на Донбасі зону екологічного лиха

5528_p_18_img_0001Українські екологи й деякі високопосадовці б’ють на сполох, попереджаючи про масштабну екологічну катастрофу на тимчасово окупованій території.

За прогнозами експертів, затоплення шахт може призвести до таких негативних наслідків, які переважатимуть збитки, завдані інфраструктурі через бойові дії, повідомляє прес-центр штабу АТО.

Головна причина екологічної загрози полягає в тому, що окупанти, безжально знищуючи інфраструктуру Донбасу й вивозячи підприємства та обладнання в Росію, припинили відкачувати з донбаських шахт воду. Це в недалекому майбутньому загрожує затопленням окупованих територій. А якщо врахувати, що на Донбасі є безліч хімічних підприємств, то цілком імовірно, що на цих територіях буде небезпечно жити

Україна під час переговорів у Мінську регулярно порушує питання про необхідність створення експертної групи, яка змогла б моніторити стан потенційно небезпечних для людей і довкілля об’єктів, розташованих на тимчасово не підконтрольних уряду територіях. Але представники ОРДЛО не дають згоди на вивчення цих об’єктів. Про це розповів Міністр із питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш в інтерв’ю інформагенції Інтерфакс-Україна.

На окупованих Росією територіях Донбасу з кожним днем неоголошеної гібридної війни наростають явища екологічної катастрофи. Уже четвертий рік поспіль триває руйнування агресором економічного, соціального, природного довкілля. Донбас, який колись був індустріальним серцем Радянського Союзу, завжди вважали екологічно проблемним. Роками вибудовувалася складна промислово-екологічна інфраструктура, у якій кожен елемент виконував природозахисні функції. Окупаційна влада в гонитві за грошима в умовах зменшення фінансування з Росії безжально порізала на метал обладнання водовідведення багатьох шахт.

Шахтні води мають ознаки лужного розчину, тому, якщо їх не відкачувати з виробок, вони призводитимуть до стійкої корозії шахтного обладнання, залізної арматури підземних галерей. Особливістю багатьох шахт є те, що підземні виробки залягають близько до поверхні землі. Обрушення їх призведе до просідання ґрунту, руйнації фундаментів і споруд самої шахти, заводів, приватних садиб, будинків міст. Наступним негативним екологічним наслідком стало забруднення колодязної та джерельної вод.

За словами Юрія Гримчака, заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, найближчим часом окупований Донбас може спіткати екологічне лихо, оскільки 80% джерел питної води на неконтрольованій території втрачено. У тамтешніх шахтах, де водогонів немає, вода дедалі більше піднімається. Це призводить до того, що вода високої мінералізації може вийти на поверхню.

«Ми використовуємо всі засоби, контакти, також і міжнародні, які дають змогу діставати інформацію з неконтрольованих територій. Із 99-відсотковою ймовірністю можна сказати, що 80% джерел питної води на неконтрольованій території є втраченими у зв’язку з високою мінералізацією», — наголосив посадовець.

За його словами, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України спільно з Міністерством екології та природних ресурсів створили спеціальну робочу групу, яка оцінює можливі ризики настання екологічного лиха.

«Що стосується контрольованої території, то сьогодні уряд надає додаткові кошти, щоб відкачувати воду з тих шахт, які є між контрольованою та неконтрольованою територією, аби запобігти затопленню шахт, котрі на нашій території працюють», — додав Гримчак.

Як бачимо, війна на Донбасі загрожує життю й здоров’ю людей не тільки через обстріли та міни, а й через екологічні проблеми внаслідок бойових дій. За прогнозами деяких експертів, уже незабаром забруднення довкілля може призвести до нової хвилі переселенців.

Унаслідок агресивних дій Кремля на окупованих територіях систему підтримання безпеки шахт, як діючих так і закинутих, було практично знищено. Основна небезпека — у неконтрольованому затопленні шахт підземними водами, що може призвести до просідання поверхні, яке супроводжуватиметься гідроударами. Коли обвал відбувається під землею, ґрунтові води шукають вихід після того, як їх притискає згори порода. Виникає підземний гідрологічний удар. Його можна уявити як такий собі землетрус локального рівня.

Думка експерта

Еколог організації «Екологія — Право — Людина» Олексій Василюк:

— У зв’язку із затопленням шахт на Донбасі очікується велика біда. Затоплення шахт може призвести до таких негативних наслідків, які переважатимуть збитки, завдані інфраструктурі через бойові дії.

Річ у тім, що в індустріальній частині Донбасу на глибині до півтора кілометра є порожнини, які утворилися внаслідок видобутку вугілля. За роки такого видобутку, а це в деяких місцях тривало майже двісті років, рівень ґрунтових вод пішов аж на півтора кілометра під землю. До окупації Донбасу ці води зазвичай відкачували, сьогодні — ні.

До того ж води, які течуть на такій глибині, дуже різні. Здебільшого це артезіанські води, які ми звикли сприймати як кришталево чисті. Але на Донбасі вони в кращому разі солоні, у гіршому — взагалі токсичні й можуть містити радіаційні частки.

Варто додати, що за роки видобутку вугілля земна поверхня на Донбасі просіла. Та ще й вона стала сухішою, бо відкачували воду, утворювались порожнини, зверху нагромаджувалися терикони. А якщо уявити собі квадрат із Донецьком з одного боку і Стахановом з іншого, то стає очевидним, що всю цю територію покрито шахтними полями. Тобто фактично це території, під якими землю в межах цього квадрата зайнято порожнинами. Тому там відбулося просідання землі. І глибина просідання фактично дорівнює рівню ґрунтових вод. Коли шахти затоплять, то ця вода вийде на поверхню. І вся індустріальна територія Донбасу перетвориться на солоне отруйне болото. Крім того, отруйна вода на Донбасі все одно має кудись стікати. А впадатиме вона в Сіверський Донець і Дон. Люди, які не захотіли або не змогли стати переселенцями війни, змушені будуть стати екологічними переселенцями.

Крім того, затоплення шахт супроводжуватиметься тотальним забрудненням та отруєнням підземних вод басейнів Сіверського Дінця та малих річок Приазов’я, питної води й навколишнього природного середовища. За словами заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгія Туки, крім підвищення рівня радіоактивності, на сьогодні вже є небезпечні відмінності і в рівнях мінералізації води Сіверського Дінця, узятої в різних місцях. «Мінералізація води Сіверського Дінця в тому місці, де він потрапляє на територію України, і в тому місці, де він виходить із території України, — різниться у вісім разів. Це призведе до неможливості використання цієї води».

Експерти кажуть, що вони аніскільки не перебільшують нинішні загрози можливої масштабної біди. Головна загроза — відсутність питної води, забруднення ґрунту й повітря. Люди змушені будуть покидати ці території.

Тож Кремль хоче не просто забрати нашу свободу, знищити Україну як державу, а й зробити нашу землю непридатною до життя. Після майже чотирьох років війни проти нашої країни ситуація з екологічною безпекою в східних регіонах України перебуває на межі катастрофи. За оцінками ряду вчених, в умовах окупації та бойових дій довоєнні екологічні проблеми можуть вийти за межі регіональних. До того ж треба звернути увагу на те, що, якщо на окупованих територіях Донбасу відбудеться техногенна екологічна катастрофа, є велика ймовірність того, що вона досягне й території Російської Федерації. Можна з великою вірогідністю передбачити, що винними в цьому буде «призначено» «київську хунту».

Рівень техногенної небезпеки Донбасу, частина якого опинилася якщо не в окупації, то в районі бойових дій, завжди було зумовлено наявністю на його території потенційно небезпечних об’єктів. Іще більшу загрозу становлять шахти — і вугільні, і й інші, де добували значну частину таблиці Менделєєва, зокрема ртуть. Цю проблему на окупованих територіях мало хто усвідомлює, але спеціалісти б’ють на сполох. Адже видобуток вугілля на Донбасі триває вже 200 років, а кількість прокопаних під землею тунелів і шурфів вимірюють тисячами. Така активна діяльність людини, на думку вчених, уже змінила геологічну структуру вугільного басейну, яка потребує постійного контролю й підтримки безпеки для уникнення масштабних техногенних катастроф.

Підготував Анатолій КРАВЕЦЬ, “Народна армія

Читайте також: Доба в АТО: окупанти обстріляли Врубівку

Залишити відповідь