27.07.2017

Про занепад миколаївських пам’яток архітектури на одному прикладі

Kenasa

Через дорогу від північної стіни чудового неоготичного миколаївського костелу Святого Йосипа знаходиться інша культова споруда – караїмська кенаса, зведена в середині ХІХ століття.

Як відомо, караїми є тюркомовним народом, представники якого здебільшого сповідують караїмізм – різновид юдаїзму (на думку деяких дослідників – окрема монотеїстична релігія), в якому визнається лише авторитет писемної Тори («П’ятикнижжя Мойсея) та не визнається авторитет Талмуду. Кенаса ж є будинком для молитовних зібрань караїмів, тобто виступає аналогом синагоги.

Найвідоміші збережені до нашого часу кенаси знаходяться у Вільнюсі (Литва), Тракаї (Литва), Стамбулі (Туреччина), Євпаторії (дві кенаси – Велика та Мала), Києві, Харкові, Чуфут-Кале.

Миколаївська кенаса була збудована 1847 року та діяла близько 80 років – до 1930 року, коли комуністична влада закрила її, а будівлю перетворила на «будинок безбожника». З тих пір визначна пам’ятка архітектури Миколаєва виконувала багато «ролей». Зокрема, вже за часів незалежної України тут розміщувався склад овочів і фруктів. Добре пам’ятаю, як з прекрасної будівлі зі стрілчастими вікнами виносили ящики з бананами…

Нині старовинну кенасу перетворено на приватний «палац урочистих подій». Південну стіну пам’ятки (що виходить на вулицю Адмірала Макарова) спотворено – у ній прорубано двері. Автентичний вхід до кенаси був з двору. А зсередини приміщення біля суцільної південної стіни з вікнами нагорі знаходилося вівтарне підвищення – гехал, де розміщувався Арон Га-кодеш – ковчег-шафа, місце збереження сувоїв Тори.

Зрозуміло, що й автентичний інтер’єр кенаси з різьбленнями, чеканкою, високохудожніми килимами до наших часів не зберігся – він був знищений і розграбований ще в 30-ті роки ХХ століття.

В найближчі часи відродження кенаси не передбачається. Але це можна було б змінити. Для цього достатньо двох пунктів:

1. Повернути миколаївську кенасу караїмській релігійній громаді.

2. Провести наукову реконструкцію та реставрацію будівлі миколаївської кенаси.

Ці два пункти допомогли б відновленню в історичному вигляді однієї з перлин архітектури старої частини нашого міста. Бо історичний Миколаїв справді нині цього потребує.

SG

Читайте також: «Кальянні» у Миколаєві – це законно?!

Залишити відповідь