15.07.2022

Кінбурн. Щоб відновити спалені за чотири місяці ліси, потрібні десятиліття — директор парку

Через обстріли з боку військ Російської Федерації Національний природний парк “Білобережжя Святослава” зазнав найбільшої шкоди, в порівнянні з іншими об’єктами природно-заповідного фонду Миколаївщини. За останніми офіційними даними станом на 28 червня 2022 року на Кінбурнському півострові вигоріло 1640 гектарів території в межах Національного природного парку (НПП ) “Білобережжя Святослава” та 200 гектарів на території Регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса”.

Про це кореспондентам Суспільного розповів заступник директора НПП “Білобережжя Святослава” Павло Холодняк.

 “Усі пожежі виникли внаслідок бойових дій та обстрілів. Наприклад, у червні тільки п’ять днів минуло без пожеж. Майже 2000 гектарів постраждали. І це стосується не лише хвойних дерев, а й усього живого: червонокнижних рослин, птахів, звірів. Російські збройні сили на півострові постійно не перебувають, але часто заїжджають. Ці проїзди, вибухи й постріли дуже негативно впливають на природу”, — каже Павло Холодняк.

За словами керівника ГО “Українська природоохоронна група” Олексія Василюка, вигорілі площі на Кінбурнському півострові збільшуються чи не щодня: “В умовах окупації гасити пожежі неможливо. Кінбурнська коса горить, так само як і вся лінія зіткнення. Окупанти не дозволяють гасити пожежі. Та й небезпечно це робити там, де, вірогідно, замінована територія. Але чимало людей, ризикуючи власними життями, рятують косу від вогню. Це і працівники парків, і лісівники, і місцеві жителі, і волонтери з інших населених пунктів”.

Національний природний парк “Білобережжя Святослава” на Кінбурнському півострові заснували наприкінці 2009 року, щоб зберігати, відтворювати й раціонально використовувати цінні природні та унікальні комплекси, об’єкти степової зони на площі 35 223 га. Береги парку омивають води Дніпровсько-Бузького лиману й Чорного моря.

“Цю територію не просто так оголосили національним парком. Наприклад, тут є вид червонокнижних мурашок, які живуть лише на Кінбурнській косі й більше ніде на планеті. Також тут є унікальні рослини, які ростуть лише на цій території. Наприклад, два види волошок. Кінбурнська коса — одне з небагатьох місць у Європі, де збереглися ділянки первозданного степу, де ростуть рідкісні степові види. Також тут є найбільше в Європі поле диких орхідей”, — розповідає еколог Олексій Василюк.

Кінбурнський півострів є домівкою для майже 300 видів птахів. Чимало з них прилітають сюди з південних регіонів на період розмноження. Але це не тільки природний епіцентр гніздування багатьох видів. Саме на Кінбурнській косі вперше в Україні почали створювати спеціальні штучні плавучі острівці для гніздування.

“Жоден птах не зможе спокійно поводитися, коли все навколо горить. Запах диму і вогонь — це сигнали смерті. Тому всі птахи, які здатні тікати, тікають, кидаючи свої гнізда й пташенят”, — зазначає Олексій Василюк.

Точні обсяги збитків, що завдано природним екосистемам внаслідок дій окупантів, поки встановити неможливо. Проводити обстеження пошкоджених площ зараз небезпечно через присутність російських військ. Тому екологи можуть надати лише якісну, а не кількісну оцінку.

Заступник директора НПП “Білобережжя Святослава” Павло Холодняк розповів, що станом на 1 червня 2022 року сума збитків, що завдані території парку внаслідок спалення дикорослих трав’яних насаджень через обстріли з боку військ РФ, становила 11 178 208 грн. А збитки від лісових пожеж, що виникли через дії окупантів, — 686 582 353 грн.

Працівники науково-дослідного відділу НПП “Білобережжя Святослава” регулярно збирають дані супутників Sentinel-2, LIK, NDWI, SWIR. На основі їхнього аналізу науковий співробітник відділу Євген Касьянов розробив авторську методику підрахунку площ, які вигоріли від пожеж, що виникли під час проведення бойових дій на території парку.

“Ця методика в умовах постійної небезпеки для життя співробітників парку є найбільш дієвою для обчислення шкоди природі. Бо екологічні втрати від війни зростають щодня. Штучні ліси на Кінбурнському півострові ростуть із 1960-х років. Приблизно через 40 років тут з’явилися гриби, комахи, птахи, звірі. Щоб відновити спалені за чотири місяці війни ліси — потрібні десятиліття”, — каже Павло Холодняк.

Співробітники Національного природного парку працюють над розробкою технологій, що дозволяють відновити ліс за коротший проміжок часу.

“Треба міксувати хвойні насадження з листяними і поливати кожне дерево крапельним зрошенням. Відновлювати ліс — це важка праця. Але ми обов’язково зробимо це після перемоги. Бо план відбудови України безсумнівно матиме й екологічний компонент”, — розповідає Павло Холодняк.

Відновити зруйновану війною екосистему НПП “Білобережжя Святослава” допоможуть і проєкти в рамках співпраці з європейськими природоохоронними об’єктами.

“У квітні 2022 року ми підписали угоду про співпрацю з Національним парком “Куршська коса” в місті Нерінга (Литва). Тобто в умовах війни ми розпочали роботу, що буде спрямована на збереження природних цінностей заповідних територій, обмін знаннями, досвідом та персоналом”, — сказав Павло Хододняк.

Leave a Reply