Творчий колектив Миколаївського обласного академічного театру ляльок організовують вистави та розважальні програми для дітей, що разом із батьками були вимушені покинути свої домівки через війну. Такі виїзди актори театру влаштовують з березня.
Про це розповіла керівниця літературно-драматичної частини Миколаївського академічного обласного театру ляльок Олена Антонова.
За словами Олени Антонової, від початку повномасштабної війни колектив театру вирішив, що не лишатиметься осторонь та допомагатиме людям, що в тій чи іншій формі постраждали від війни.
“Театр, крім розважальної, бере на себе функцію психологічної реабілітації. Сьогодні це те, що ми можемо зробити для дітей і дорослих в умовах воєнного часу. Ми маємо потребу працювати, зустрічатись із глядачами, лікувати їх мистецтвом, виводити зі страшного стану, в якому багато хто з них є, і в цьому бачимо нашу місію сьогодні. Театр не може бути осторонь! Це наш культурний фронт”, — сказала Олена Антонова.
На виїзних зустрічах актори ставлять вистави, влаштовують ігрові програми, зустрічі з артистами, майстер-класи акторського мистецтва з використанням ляльок тощо. Такі виїзди намагаються влаштовувати раз на тиждень.
“Якщо це вистава, то “Іванкова сопілка” — казка, яку розповідають козаки про перемогу народу над жадібним царем, про справедливість і про те, що головний не цар, а люди з народу, які працюють, сіють, жнивують і добивається справедливості. Або українська народна казка “Колобок”. Ми її показували в день вишиванки! Якщо це ігрова програма, то герої в українських костюмах. Якщо ігрова з дискотекою — то українські народні пісні й танці”, — розповіла Олена Антонова.
Зі слів Олени Антонової, головна мета подібних зустрічей – повернути дітям вкрадене дитинство хоча б на мить. Ляльки, які привозять із собою актори, допомагають дітям відволіктися, розслабитися, посміятися тощо, каже жінка.
“Лялька допомагає у складних випадках. Бо, якщо сторонню людину, артиста, музику, гучних звуків дитина може злякатись, то ляльку сприймають зовсім по-іншому: як казкового героя, як друга, як свого товариша дитинства. І нас це тішить”, — розповіла Олена Антонова.
Якщо під час виступу чи ігрової програми звучить сигнал повітряної тривоги, актори та діти спускаються у сховище. Там вже, говорить жінка, театралам доводиться імпровізувати, оскільки немає реквізиту, декорацій та техніки.
У серпні колектив театру планує піти у відпустку, тому кількість виїзних зустрічей дещо зменшиться.
Джерело: Суспільне
