На Прибузькому напрямку росіяни продовжують свій артилерійський терор місцевого населення.
Своїми щоденними обстрілами руйнують цілі населені пункти, та за кожен ворожий снаряд наші бійці карають недруга своїми великокаліберними аргументами, йдеться в ТСН.
Випалити, зруйнувати, обезлюднити – на південному напрямку тактика росіян нічим не відрізняється від їхніх методів по всій лінії фронту. А інакше вони воювати просто не вміють, кажуть хлопці. Ті обстріли ворога сприймають як його безсилля та боязнь йти на візуальні боєзіткнення. «Бояться вони, вони бояться сюда сунутися, вони сюди стріляють», – кажуть військові.
Аби від всього того смертоносного якомога краще захиститися, бійці укріплюють та поглиблюють свої позиції. Чому це робити необхідно – ледь не що пів години нагадують росіяни вибухами. Ці звуки війни часом тут поєднуються зі звуками музики. В розбомбленій школі прифронтового села дивом збереглося піаніно, а серед бійців, знайшовся той, хто вміє грати.
На цій ділянці багато бійців тутешніх, з півдня. І ці хлопці не звикли сумувати, а от до чого дійсно звикли – так це весело, з усім своїм завзяттям і натхненням давати рашистам прочуханки.
«Ну, у відповідь звичайно насипаємо, що ой-йой-йой, і горять і димлять і будуть горіти, поки вони тут. Ми назад нікуди не йдемо, за нами море. Ми основне тримаємо їм як сюрприз, нехай підійдуть трошки ближче», – розповідають хлопці.
Тут кожен очікує хвилини, коли буде можливість піти в наступ. Туди, далі на Південь, гнати окупанську орду аж за море.
