05.08.2022

Як виживають люди у прифронтових селах Миколаївщини

Дві хлібини на людину і пакет із консервою – гуманітарну допомогу везуть до найвіддаленіших прифронтових сіл на Миколаївщині.

Попри потужні обстріли в прифронтових селах на Миколаївщині ще залишаються люди, і виїжджати відмовляються, йдеться в ТСН.

Волонтери місцеві і постійно возять хліб до свого розбитого села, бо ж тут ще лишаються люди. «Не їду, бо не має куди їхати і я як патріот свого села звикла тут жити, звикла людям допомагати», – каже місцеві жінка.

Їхнє село на лінії вогню. Дуже важко найти ціле подвір’я, більшість зруйновані.

«Найбільш складна ситуація з тим, що йдуть обстріли, постійно йде руйнування будівель і споруд. Складається така ситуація, що з одного боку їх треба евакуювати, з іншого – жителі не хочуть цього робити, бо вони вже прив’язані до своїх жителів, і вони 5 місяців пережили бомбардування», – каже голова Шевченківської територіальної громади Олег Пилипенко.

Люди по одному підходять за хлібом, хтось приїздить на ровері, а хтось на стареньких «Жигулях», щоб взяти одразу на всіх сусідів. Багажник волонтерського авто з хлібом швидко порожніє.

«За раз взяв 800, якщо мікроавтобусом, то привозимо 1 тисячу, але мікроавтобусом небезпечно», – кажуть волонтери.

Попри обстріли села і околиць людям постійно везуть гуманітарку, воду і хліб. Усе роздається швидко аби не скупчувались в одному місці, бо вибухи на околицях лунають постійно. Місцеві нині думають як зимувати і з чим.

«Люди переживають за зимовий період, не знають, як зимувати, де брати дрова, бо газу точно не буде», – кажуть люди.

Війна зрівняла усіх жителів села, тепер вони виживають допомагаючи одне одному. Одні носять хліб, інші доглядають старих і немічних.

Місцева мешканка – етнічна росіянка, яка понад 40 років прожила у цьому селі і навідріз відмовилась виїздити. Каже, це її дім. На своєму прикладі і обстрілах російськими окупантами селища розповідає своїм родичам у Росії правду про війну.

«Мої родичі вірять, що тут безлад, і безлад влаштував Путін. Я молюся на ніч, щоб він здох. Ошуканство там таке іде, таку локшину вішають», – розповідає вона.

«Рускій мір» знищив усе, що мали ці люди, їхні будинки, їхні господарства, але не знищив волю і віру у перемогу. Те, що окупантів розіб’ють, ніхто з цих людей не сумнівається, як і в тому, що все відбудується.

Leave a Reply