До Миколаєва прибули п’ятеро українців, звільнених із полону за обміном.
Четверо з них провели у полоні 109 днів. Це працівники стайні та пілорами з-під Гостомеля.
Їх вивезли спочатку до Гомеля, потім до Курська, а звідти до Севастополя. Усі вони цивільні. Але це не врятувало їх від тортур та знущань.
Кореспондент Центру стратегічних комунікацій поспілкувався з ними одразу після звільнення.
Крім «звичних» фізичних тортур, вони піддавалися витонченим психологічним. Вітати тюремних наглядачів треба було піонерським салютом. Їх змушували читати і переказувати радянські книги — про піонерів-героїв та життєписи Сталіна.
Вчити та співати російський гімн, а також цілий набір російських пісень: «Ми – росіяни, з нами Бог», «Дядько Вова, ми з тобою» та пісні Газманова. Іноді доводилося співати до шести годин поспіль. Якщо хтось погано співав, били чи змушували присідати 150 разів.
