Так. Це про Миколаїв. Можете навіть не сумніватися. Яке ще місто в Україні про… хм… -ґавило стільки варіантів своєї популяризації та «розкрутки»? Точно не Львів і не Одеса.
Почнемо з найпростішого. Вже кілька років поспіль, як тільки починається вересень, з’являється вагон жартів, «фотожаб» і т.ін., присвячених пісні «Трєтьє сєнтября» у виконанні М. Шуфутинського. До чого ж тут Миколаїв (логічне питання, так)? А до того, що автором музики цієї пісні, що стала мемом, є композитор і продюсер Ігор Крутой – випускник Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського (тодішнього Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Бєлінського). Думаю, не треба пояснювати, як за допомогою сувенірних чашок, футболок тощо можна цей факт обіграти та монетизувати, «вбивши» таким «пострілом» двох «зайців»: і місто наше популяризувати (особливо серед туристів і молоді), і міський бюджет поповнити. Панове бізнесмени, агов!
Йдемо далі. Відомий уродженець Миколаївщини – байкар і поет-сатирик Павло Глазовий. Що заважає проводити в Миколаєві щорічний всеукраїнський фестиваль гумору та сатири імені Павла Глазового 30 серпня (на день народження цього славнозвісного байкаря-сатирика) – масштабний захід на кшталт всесвітньо відомої одеської «Гуморини»? Це ж буде, знову-таки, і дохід, і популяризація міста, і інформаційний привід для «позитивних новин» про Миколаїв від ЗМІ зі всієї країни! Панове чиновники, креативники та бізнесмени, агов!
Але, здається, я сказав зайве. Бо максимальний «креатив» від миколаївських креативників – це знак «Місце для обіймів», встановлений цими самими «юними креативниками» на Соборній вулиці в березні цього року… Та є ж і приклади вдалого креативу. «Сонячне дерево» на тій самій Соборній. І корисне, і сучасне, і вигляд має нетривіальний. Або чудовий фестиваль короткометражного кіно – одна з найкращих ідей для «розкрутки» Миколаєва на рівні всієї України. «Умєєтє, магьОтє», – як стверджував «класик».
Маючи величезний культурний потенціал – чотири національні університети, два академічні театри, унікальні зоопарк і театр ляльок, не кажучи вже про потужні музеї, – Миколаїв (хоч у теорії) повинен стати своєрідним креативним простором. Не сказав би, що цього (перетворення Миколаєва на могутній сучасний соціокультурний центр України) взагалі не відбувається, але того, що на теперішній момент є, – замало!
І не в одних креативниках справа. Сучасним новаторським ідеям потрібна підтримка держави, бізнесу та… звичайних громадян. А якщо громадянам нічого не треба, крім «халяви», – то це поразка. Якщо громадяни здатні лише кричати «АУЄ» в підворіттях – то це поразка. Якщо громадяни не вважають своєю країну, в якій народилися та живуть, і до божевілля ненавидять її культуру – то це наша спільна поразка…
P.S. А яка хороша була б справа – щорічно проводити в Миколаєві літературний конкурс сучасного фентезі… Існує як мінімум три підстави, щоб проводити подібний захід саме в нашому місті. Якщо Ви дочитали до цього місця, то можете продовжити абзац і назвати їх. Спробуєте?
SG
