До вчорашнього дня багато хто з нас не вірив у існування машини часу. Виявляється, вона існує.
Судді Центрального районного суду Миколаєва Володимиру Лященку вдалося повернути миколаївців за часів Януковича. Багато хто з тих, хто нині живе, чудово пам’ятають суддівське свавілля, яке творилося за часів януковича. Перенести миколаївців у минуле вдалося слідчому судді Центрального районного суду Миколаєва В.Лященку.
26 січня у Центральному районному суді Миколаєва розглядалася скарга миколаївського активіста Ігоря Фінкельштейна на бездіяльність слідчих відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції ГУНП у Миколаївській області, які у встановлені Законом строки не зареєстрували заяву про скоєння злочину та не внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Справа стосувалася того, що протягом 5!!! місяців перший заступник голови Миколаївської обласної ради Антон Табунщик не відповів на лист-звернення Миколаївської обласної організації НРУ і тим самим вчинив протиправну бездіяльність, яка підпадає під дію статті 367 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на будній день, на засідання змогло прийти близько 10 миколаївських активістів.
Скаржник І.Фінкельштейн чітко обґрунтував свою скаргу, підкріпивши її фактами.
Наведені факти підтвердив і запрошений як свідок голова Миколаївської крайової організації Народного Руху України, народний депутат 4 скликання Юрій Діденко.
Вислухавши скаржника та свідка, суддя закрив засідання, повідомивши, що текст ухвали можна буде отримати у секретаря після 15 години.
Своє рішення він не оголошував.
Схоже, що саме в цей момент “включилася” машина часу, яка перенесла нас у епоху судочинства часів януковича та ігри в наперстки.
Для довідки: гра в наперстки – шахрайська азартна гра, коли гравець повинен виявити під наперстками кульку, якої там немає.
Подейкують, що за часів молодості президент-втікач заробляв таким чином гроші
Прикро, що через багато років дехто намагається відродити шахрайські схеми.
А тепер лише факти. Розглядаючи скаргу, слідчий суддя В. Лященко порушив КПК України, не вклавшись у процесуальні терміни.
Складається враження, що суддя зазнав колосального тиску ззовні, для прийняття вигідного для декого рішення.
Напевно, тільки цим можна пояснити те. що суддя пішов на порушення Закону, зокрема ч.1 ст.376 КПК про те, що судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
У нашому випадку рішення так і не було оголошено, а слухачів та учасників процесу просто вигнали із зали судових засідань. І лише о 15-30 скаржник отримав ухвалу суду на руки.
Ця ухвала якнайкраще підтверджує українські приказки “На злодії шапка горить” та “У кого, що болить – той про те і говорить».
У ухвалі присвяченої злочинної бездіяльності першого заступника голови Миколаївської облради, 6 !!! разів згадується прізвище імператорського посіпаки Макарова. Крім цього з тексту ухвали “чомусь” зникли свідчення свідка Ю. Діденка про те, що протягом 5!!! місяців він не отримав відповіді на своє звернення.
Не дарма кажуть, що диявол криється у дрібницях.
Схоже, що сакральний кам’яний ідол любителів “рузького світу” воістину став лакмусовим папірцем, який визначає хто є хто не лише у суспільстві, а й в органах влади та судах.
Перший заступник голови Миколаївської облради захищає імператорського ідола
У ситуації, що склалася, відкриття кримінального провадження щодо О.Табунщика може коштувати останньому позбавленням посади. У зв’язку з цим були здійснені відчайдушні спроби не допустити цього. І вони вдалися
В.Лященко відмовив у задоволенні скарги.
З глибоким сумом доводиться констатувати, що суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Володимир Лященко у складі української делегації, за гроші платників податків, буквально 2 місяці тому, взяв участь у навчальному заході, який проходив у Гаазі. Схоже, що здобуті знання він не засвоїв.
А оцінку його діям та рішенням вже найближчим часом дасть Миколаївський апеляційний суд.
