У Херсоні продовжується ліквідація наслідків підриву Каховської ГЕС. Мешканці відновлюють свої будинки чи розбирають те, що залишилося від житла. І навіть вирощують новий урожай.
Весь цей час російські війська не припиняють обстрілювати звільнене місто, передає FREEДОМ.
Нафтогавань — фактично лінія фронту. Цей район Херсона розташований на самому березі Дніпра. Звідси до окупантів сотні метрів. Обстріли найнебезпечнішої частини міста не вщухають довгі місяці. У небі над будинками безпілотники противника. Нині вулиці Нафтогавані — спорожнілі та безлюдні. Жодного вцілілого будинку тут не лишилося. Те, що не зруйнували обстрілами, російські війська знищили водою.
“Якби не удари снарядами, він би вистояв. А це все було під водою. Даху видно не було. Ось подивіться, де піноблоки лежать. Оце все у воді було, нічого не видно. Вважай 8 метрів абрикоса, трохи кінчик стирчав”, — розповідає житель Херсона Анатолій.
Анатолій двадцятий день розбирає те, що лишилося від його будинку. Дах та вікна російська артилерія розбила ще у грудні. Після підриву Каховської дамби у червні — не вціліли навіть стіни.
Сильна течія води окрім піску принесла сюди й уламки чужого житла. Всі двори навколо всіяні будівельним сміттям, сусідськими речами та меблями.
Ліквідують наслідки підтоплення і в інших постраждалих районах Херсона. У Корабельному рівень води сягав шести метрів. Більшість будинків не вистояли.
“Просіла стеля, тому довелося її розбирати. Будинок старого типу з глини був. Глину повимивало, стіни знесло”, — розповідає житель Херсона Андрій.
Вода зійшла півтора місяці тому. За цей час хлопці розчистили територію та підготували будинок до ремонту. Врятувати вдалося лише мінімум дрібної техніки. Тепер життя доведеться розпочинати з нуля.
“Ми ненавидимо просто цих росіян. Краще б вони потонули. І під обстрілом були. Я на воєнці живу, у мене там теж у сусідів будинки попливли. Просто так на очах відриваються будинки і просто відпливають. Люди шоковані, нічого не встигли взяти, все попливло”, — згадує Вадим.
У дворі серед керамічних постатей — “сувеніри” від російських військ — снаряди касетних боєприпасів. Сучасний ландшафтний дизайн прифронтових міст.
Валентині вдалося буквально відродити свій город. Ще місяць тому земля була вкрита товстим шаром мулу. Більшість дерев урятувати не вдалося, але на грядках уже назріває новий урожай.
Жінці 73 роки. Напередодні повномасштабного вторгнення російських військ приїхала погостювати до дочки до Херсона з Генічеська. Російські окупанти поламали всі плани. Рідне місто тимчасово захоплене, а Херсон — під постійними обстрілами.
“Вже якось ми починаємо трохи звикати. Та до цього не звикнеш ніколи, але в душі вже змирився. Інакше не буде. Якщо ми самі себе не підтримаємо і не робитимемо цього, то ніколи краси цієї не буде. Але ми відродимося. Дай Боже, збудуємо будинок, буде ще краще, ніж було”, — каже Валентина Георгіївна.
Херсон став справжнім символом української незламності. Мирні жителі відновлюють своє житло після потопу та постійних обстрілів. Кажуть, найстрашніше — окупація — вже позаду.
