26.06.2022

Недитячі ігри миколаївських хлопчиків

У війні недитяче обличчя, але на жаль вона ставить свій відбиток і на дітях.

Одним із скорботних символів 2-ї світової війни став щоденник Тані Савічової.

Таня Савичева – школярка, яка з початку блокади Ленінграда почала вести щоденник у записнику. Майже вся родина Тані Савічової загинула в період блокади з грудня 1941 до травня 1942 року. У її щоденнику дев’ять заповнених сторінок, на шести з яких дати смерті близьких людей — матері, бабусі, сестри, брата та двох дядьків. Сама Таня померла вже в евакуації.

Щоденник Тані Савичевої фігурував на Нюрнберзькому процесі як один із звинувачувальних документів проти фашистсько-нацистських злочинців.
На жаль, історія нічому не навчила диктаторів, у тому числі й кремлівського карлика. Можна не сумніватися, що злочинам проти українських дітей, скоєних окупантами, дасть оцінку Міжнародний трибунал.

Тінь війни не оминула і миколаївських дітей, що залишилися в місті. Це сьогодення Миколаєва і це ігри миколаївських хлопчиків.
І це вже не просто діти. Це – діти війни. Вони по звуку можуть розрізнити роботу різних РСЗВ, вони вже знають, як вибухає ракета і багато, багато іншого. І це страшно, що нашим дітям доводиться це бачити та чути.

Але незважаючи на весь цей негатив, можна не сумніватися, що вони виростуть справжніми патріотами своєї Батьківщини. Оптимізм вселяє напис на картоні біля імпровізованого блокпоста.

Корявим дитячим почерком на ньому написано “СЛАВА УКРАЇНІ!”

Leave a Reply