Пропонуємо вашій увазі відповіді фахівців управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС на найпоширеніші питання щодо призначення, історії будівництва та перспективних планів розвитку об’єкта гідрокаскаду Южно-Українського енергокомплексу — Олександрівського водосховища.
Чи несе Олександрівське водосховище загрозу санітарному станові річки Південний Буг?
Як відомо, водойми та їх водозбірна площа є єдиною, тісно пов’язаною системою. Якісні та кількісні характеристики водних екосистем багато в чому визначаються процесами, що проходять на водозбірній площі, від яких залежить якісний і кількісний склад стоку, що надходить до річки та водосховища. Водойми, в свою чергу, впливають, іноді дуже суттєво, на стан наземних екосистем (підтоплення прилеглої території, переформування берегів, зміна мікроклімату тощо), а через них — на виробництво та населення. Якісні характеристики водних ресурсів і прибережної зони значною мірою залежать від параметрів і режиму експлуатації водойми, які, в свою чергу, залежні від якісних і кількісних характеристик водних ресурсів (температурних, гідрохімічних, гідробіологічних і ін.) та водозбірної площі (рельєф, гідрографічна мережа, кількість опадів і т.д.) і вибираються з обов’язковим врахуванням цих характеристик.
Таким чином, енергетичні об’єкти, водосховища та прилегла до них територія настільки щільно взаємопов’язані, що функціонують у складі єдиного цілого і являють собою геотехнічну систему.
Створення водосховищ і регулювання за їх допомогою стоку значно змінюють природний гідрологічний режим річки, що тягне за собою зміни і багатьох інших природних процесів та умов, причому ці зміни по-різному проявляються у верхніх і нижніх б’єфах гідровузлів, на різній відстані від урізу води і т.д.
Водосховища впливають практично на всі складові літосфери, гідросфери, атмосфери та біосфери, що створюють природне середовище прилеглих територій, геодинамічні умови і рельєф, режим підземних вод, клімат, ґрунти, рослинний, тваринний світ і ландшафт в цілому.
Створення водосховищ, з одного боку, порушує умови відтворення та нагулу прохідних і напівпрохідних риб, а з іншого — надає сприятливі можливості для збільшення ресурсів місцевих риб за рахунок значного розширення дзеркала водосховища в порівнянні з річкою.
Якість води річок і водосховищ у гідрохімічному, гідробіологічному та санітарно-гігієнічному аспектах формується під впливом процесів, що проходять на водозбірній площі, в береговій зоні та в самих водних об’єктах. Слід підкреслити, що вплив водосховищ на якість води неоднозначний і не може кваліфікуватись лише як позитивний чи негативний: багато що визначається не тільки складом стічних вод, що надходять до водосховища, а й процесами в самому водосховищі, які, в свою чергу, залежать від режиму його наповнення та спрацювання, його протічності, природного поясу та зони тощо. Крім того, різні показники, що характеризують якість води, при створенні водосховищ змінюються по-різному: вміст розчиненого в воді кисню, як правило, зменшується, що є негативним наслідком, при цьому кількість бактерій кишкової палички також різко зменшується, що може розглядатись як дуже позитивне явище і т.д.
До позитивних наслідків створення водосховищ слід віднести й те, що вони здешевлюють та покращують умови забору води; зменшують мутність, колірність, запах, бактеріальну забрудненість води, що спрощує її очистку, знижує витрати коагулянту та хлору для доведення води до стандарту; вирівнюють сезонні коливання якості та температури річкової води, завдяки чому станції водопостачання працюють більш рівномірно протягом року.
Одна з проблем, що виникають під час експлуатації ГАЕС, — її вплив на нижній басейн. Забір протягом доби десятків мільйонів кубометрів води у верхній басейн і скидання її знову в нижній призводять до істотного впливу на режим рівнів, течії, отже, на всі гідрологічні процеси у водоймі. Значна щодобова амплітуда коливання рівнів води активізує процеси переформування берегів, впливає на умови нересту та нагулу риби, на водну рослинність, якість води, на стан і умови використання пляжів і т.д.
Що кажуть вчені, зокрема, спеціалісти НАНУ, про вплив Олександрівського водосховища на екосистему регіону?
Відповідно до затвердженого проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» та за результатами комплексного геологічного моніторингу зони впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища (Звіт за 1998–2008 рр.) при його заповнені до позначки +16,0 м визначено можливі впливи на навколишнє середовище:
Клімат і мікроклімат: вплив не передбачається.
Повітря: вплив не передбачається.
Водне середовище: очікується незначний вплив у роки підняття НПР Олександрівського водосховища до позначки +20,7 м у зв’язку із забором води з р. Південний Буг. Після встановлення НПР +20,7 м очікується збільшення незворотних витрат води в обсязі 1,5 млн м3. Впливу на фізико-хімічні показники якості води не передбачається.
ґрунт: підтоплення берегів у визначених об’ємах.
Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти: можливий незначний вплив на рослинний і тваринний світ.
Навколишнє соціальне середовище (населення): покращення водопостачання населення в нижній течії р. Південний Буг, переоблаштування деяких існуючих комунікацій.
Навколишнє техногенне середовище: вплив не передбачається. Результати контролю радіоекологічного стану водних об’єктів і прилеглих територій РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» підтверджують задовільний стан за всіма контрольованими показниками (в першу чергу показниками вмісту техногенних радіонуклідів) і відсутність негативного впливу від робіт, пов’язаних із будівництвом і введенням в експлуатацію об’єктів інфраструктури Ташлицької ГАЕС.
Чи передбачаються роботи з переселення ендемічних рослин із зони затоплення? Чи достатній обсяг таких робіт, що його було виконано в процесі підготовки до підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 14,7 м?
Інститутом ботаніки НАНУ України виконуються роботи з перенесення раритетних видів рослин із зони затоплення на нові місця. Обсяги робіт визначаються виїзною експедицією інституту. Поруч із охороною рідкісних і зникаючих видів рослин у місцях їх природного зростання (in situ) важливе значення має їх вирощування та охорона поза межами природних місцезростань (ex situ). Моделювання гомеостатичних популяцій рідкісних видів рослин у процесі реінтродукції є перспективним напрямком охорони та відтворення раритетного генофонду рослин. В умовах деградації природних місцезростань це дозволить збільшити фітогенетичний потенціал і сприятиме його охороні.
Логічним завершенням робіт з інтродукції рідкісних і зникаючих видів рослин є їхня реінтродукція в природні екосистеми. Такі роботи наразі ведуться щодо рідкісних видів флори регіону Гранітно-степового Побужжя: зорянки південнобузької (Atocion hypanicum (Klokov) Tzvelev (Silene hypanica Klok.)), гвоздики південнобузької (Dianthus hupanicus Andrz), чистецю вузьколистого (Stachys angustifolia М. Bieb.) та смілки Ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova). Завдяки реінтродукції цих видів із зони впливу ТГАЕС у природні екофітони долини р. Південний Буг їх місцеві втрачені та трансформовані популяції відновлюватимуться до нормального стану.
Яких іще заходів з охорони навколишнього середовища буде вжито у випадку дозаповнення водосховища?
Слід зазначити, що моніторинг навколишнього природного середовища виконується постійно. У даний час ведеться комплексний геоекологічний моніторинг зони впливу ТГАЕС і Олександрівського водосховища Інститутом геохімії навколишнього середовища НАН України, Національним науково-природничим музеєм НАН України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, ТОВ «Геотехнологія», УкрНДІЕП Мінприроди України та ін.
Починаючи з 1998 р., на об’єкті здійснюється екологічний моніторинг, який включає: спостереження за гідрометеорологічним, гідрохімичним режимами, радіоекологічним станом водних об’єктів і прилеглої території, санітарно-гігієнічним станом водоймищ, станом флори та фауни територій, прилеглих до водних об’єктів, геодинамічними і екзогенними процесами.
Під час комплексного екологічного моніторингу в зоні впливу Ташлицької ГАЕС та Олександрівського водосховища здійснено, оброблено та проаналізовано значний обсяг первинних і фондових даних спостережень за станом довкілля, а також інші матеріали та дані інженерно-дослідних, проектів спеціальних робіт та досліджень, узагальнення яких дозволило отримати науково-обґрунтовану комплексну інформацію щодо екологічної ситуації, яка склалася в зв’язку з будівництвом і введенням в експлуатацію ТГАЕС та підняттям рівня Олександрівського водосховища до проектної позначки 14,7 м. Узагальнені дані спостережень є репрезентативними та охоплюють усі характерні періоди: до будівництва, під час будівництва АЕС, а також під час пуску та експлуатації Олександрівської ГЕС та першої черги ТГАЕС.
Результати моніторингу за 10 років спостережень отримали позитивну оцінку: Мінприроди України вих. №7825/22/10-09 від 05.06.09 р.; МОЗ України вих. №7.04-58/2128 від 10.08.09 р.; НАН України вих. №139/1032-8 від 04.06.09 р., і були опубліковані окремою монографією.
У процесі підготовки до заповнення водосховища будуть виконуватись наступні роботи:
доукріплення берегів водосховища,
санітарне очищення ложа водосховища,
агротехнічні заходи,
лісоочистка вторинної порослі,
лісонасадження на схилах навкруги водосховища,
будівництво трьох автоматичних водомірних постів,
будівництво метеорологічної станції,
вертикальне планування території міського пляжу,
будівництво риборозплідника.
Що дасть населенню регіону дозаповнення Олександрівського водосховища та добудова решти 4 гідроагрегатів ГАЕС?
Згідно з Розпорядженням КМУ № 1036-р від 21.11. 2007 «Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі 6-ти агрегатів» загальна вартість проекту ТГАЕС становить 3 377 289,6 тис. грн. у т.ч. числі уточнена вартість соціально-екологічних заходів, пов’язаних з будівництвом ТГАЕС, складає 316 180,5 тис. грн. Станом на 01.01.2016 р. профінансовано 162 393,9 тис. грн. Решта складає 153 786,6 тис. грн.
На 2016 рік за рахунок власних коштів Компанії фінансування соціально-екологічних заходів не передбачено. За умови додаткового фінансування у 2016 році, яке складає 71 400,0 тис. грн, передбачається надходження на соціально-екологічні заходи в сумі 6000,0 тис. грн.
Утримання 2015 року тривалий час спекотної та сухої погоди зумовило формування дуже низьких рівнів і витрат води річки Південний Буг з наближенням їх до критеріїв маловоддя, за яких ускладнюється функціонування водогосподарського комплексу області та забезпечення водою населення. Практично за всією течією вище Олександрівського водосховища проходять витрати води дуже маловодного року 95% забезпеченості, що нижче санітарних витрат, встановлених «Режимом роботи основних водосховищ, водогосподарських систем басейну річки Південний Буг на літньо-осінній період 2015 року», затвердженого Держводагентством України.
У меженний період 2015 року існуючою ємністю Олександрівського водосховища не забезпечувалися мінімальні санітарно-екологічні попуски 17 м3/с, а лише витрати води дуже маловодного року 95% забезпеченості в розмірі 12,8 м3/с.
За даними Миколаївського гідрометеоцентру нормальні середньорічні витрати води річки Південний Буг складають 55,1 м3/с.
У 2008-2009 рр. витримувати умови санітарних попусків на рівні 17 м3/с вдалося за рахунок водосховищ, розташованих у верхній течії річки Південний Буг (Ладижинського, Глибочокського, Дмитренківського та Гайворонського), у 2010-2011 рр. – за рахунок вищезазначених водосховищ і додатково за рахунок створеної регулюючої ємності на Олександрівському водосховищі за НПР 16,0 м з об’ємом 13,6 млн м3.
У 2012 році у вищезазначених водосховищах, розташованих у верхній течії річки Південний Буг, і в Олександрівському водосховищі не вистачило запасів води для забезпечення санітарних попусків у нижню течію річки Південний Буг на рівні 17 м3/с протягом більш ніж 60 діб.
Вищенаведене підтверджує правильність проектного рішення щодо підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м з об’ємом 128,79 млн м3. Це вирішить питання забезпечення мінімального допустимого санітарного попуску 17,0 м3/с і потреб водокористувачів витратами води 8,2 м3/с впродовж тривалої межені (65 діб) у нижній течії річки Південний Буг. При НРП Олександрівського водосховища 20,7 м додаткова регулююча ємність складе 46,1 млн м3.
Тобто, створення регулюючої ємності об’ємом 46,1 млн м3 зможе компенсувати недостатні витрати води для водозабезпечення галузей економіки в розмірі 8,2 м3/с впродовж 65 діб (тривалої межені).
Це дозволить в маловодні роки забезпечити потреби водокористувачів і санітарно-екологічний попуск та не допустити повторення складних ситуацій щодо дефіциту водозабезпечення та погіршення санітарно-епідеміологічного стану, які мали місце з 2007 по 2015 роки.
Читайте також: Беспредел на Николаевщине: карьер в Витовском районе ушел «по договорняку»?
Джерело: офіційний сайт Южно-Української АЕС
