У Галицинівській громаді Миколаївщини протягом 2023 та 2024 років у пробах води зі свердловин та водопровідної мережі фіксували арсен (миш’як).
Проте, як він потрапив у воду досі ніхто не знає.
У вересні 2023 року миш’як у воді Галицинівської громади виявила Держпродспоживслужба. Після чого вже у листопаді фахівці Миколаївського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ двічі відібрали 13 проб води. За результатами досліджень в селі Лимани в двох пробах води з п’яти досліджених концентрація миш’яку перевищувала гранично-допустиму концентрацію (ГДК) в 1,1 та 1,2 раза. Також дві проби води не відповідали нормативам за мікробіологічними показниками.
В селі Лупареве в 3-х пробах з 8 досліджених відмічалося перевищення ГДК миш’яку в 1,7; 2,8 та 3,4 рази, в 4-х пробах. Крім того, всі досліджені 8 проб води не відповідали нормативам по мікробіологічних показниках.
Арсен у воді з Галицинівської громади фіксували і у 2024 році. За даними Миколаївського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, у різних пробах води з села Лупареве гранично допустимі норми миш’яку перевищували від 1,1 раза до 3,6 раза.
Головна інженерка комунального підприємства «Українківський сількомунгосп» Іванна Звоник розповіла, що у громаді наразі миш’як у воді не присутній.
«Ми ще не проводили відомчий контроль свердловин. У нас по плану на квітень запланований. Проводили лабораторний аналіз обласна санстанція (Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ, — прим.). Мають нам надати результати. Вони перевіряли Лимани. В телефонному режимі нам сказали, що тільки по баканалізу погана вода, як звичайно після зими, миш’як не знайдено. Але це слова, я поки не можу підтвердити документом. А далі ми будемо проводити аналізи води», — розповідає вона.
На запит в Миколаївському обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ надали результати аналізу води, зробленого вже у 2025 році. В селі Лимани було відібрано проби води з двох водозабірних свердловин та одну пробу з водопровідної мережі. Арсен у воді не знайшли, проте вода з водопровідної мережі не відповідає санітарним вимогам, там присутні коліформи (бактерій, які є індикатором фекального чи іншого органічного забруднення) та Е. сoli (бактерії, які походять із фекального забруднення, найчастіше зі стічних вод або гною).
Варто зазначити, що наразі немає результатів аналізу з села Лупарево, і невідомо чи й досі там є арсен. Крім того, як саме арсен потрапив у воду та чи не повернеться знову у громаді не знають, адже ніяких досліджень не проводили.
«Досліджень таких не було. Ці дослідження повинні проводити спеціальна лабораторії, спеціалізовані органи…. Що на це вплинуло ми не можемо сказати. Ми не та організація, яка може провести дослідження. Ми проводимо відомчий контроль у лабораторіях, яким хочим чи не хочим, а повинні довіряти», — додає Іванна Звоник.
Додамо, що через розвиток промисловості ВООЗ віднесла арсен до 10 найбільш небезпечних хімічних елементів. Гранично допустима концентрація для питної води встановлена на рівні 0,01 мг/л (10 мкг/л). Науковці довели, що арсен є канцерогеном, який може провокувати рак, лейкемію та ураження органів. Він також шкодить шкірі, викликаючи пігментацію, що може з’явитися вже через рік вживання води з концентрацією понад 0,4 мг/л.
