
Останнім часом стало традицією, що дня не минає, щоб миколаївські поліцейські не вляпалися у скандал.
У Миколаєві поліція із народом?
Не став винятком і минулий понеділок. Цього дня, 5 лютого, громадськість Миколаєва побачила ще одне ганебнеобличчя ми колаївської поліції. Ця трагічна історія продовжується вже майже півтора роки, але про все по порядку.
У вересні 2022 року на території Миколаївської області загинув від вогнепального поранення морський піхотинець матрос Микола Маслюков. Без батька залишилося двоє синів. На той момент молодшому з них було три роки.
10 вересня 2022 року слідчий СВ відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУ НП у Миколаївській області (Березанка) відкрив кримінальне провадження за статтею 114 УК України (Умисне вбивство). Схоже, що в ході розслідування з’явилися факти, що свідчать про причетність до вбивства того, хто має “великі погони”.
Після цього, березанські слідчі швиденько перекваліфікують справу на самогубство і намагаються її закрити. Причетні до цього слідчі з Березанки Євген Чикаловський та Володимир Михайленко. Можливо у цих аферистів все б і вийшло, якби не одне але …
Паралельно з поліцією своє власне розслідування проводить дружина загиблого морпіха Тетяна Маслюкова. Мужності та стійкості цієї жінки залишається тільки заздрити. Щоб відновити справедливість і зберегти добре ім’я свого коханого вона, як човник, мотається між Кропивницьким, де живе родина загиблого, та Миколаєвом.
Чоловік Тетяни, дивлячись на неї з небес, може пишатися своєю дружиною.
Протягом 2022 року, березанські слідчі двічі(!!!) намагаються закрити справу. Але завдяки рішучості та фактам здобутим дружиною загиблого, суди скасовують постанови цих недо-слідчих.
Після цього справу передають до Слідчого управління ГУНП у Миколаївській області. Здавалося, тепер можна розраховувати на кваліфіковане і об’єктивне розслідування.
Але не так сталося, як гадалося. Розслідування доручають слідчому Олексію Луцюку.
На жаль, як з’ясувалося, він нічим не відрізняється від своїх колег із Березанки, оскільки є типовим представником касти “перевертнів у погонах”.
Виконуючи чиєсь замовлення, формально провівши слідство, цей так званий слідчий робить подарунок своїм замовникам під Новий рік. 29 грудня 2023 року він закриває справу.
Але дружина загиблого морпіха не здається. Вона подає скаргу до Центрального районного суду Миколаєва з вимогою скасувати ухвалу О.Луцюка.
5 лютого відбулося засідання суду. Для громадського контролю на засідання прибули активісти неформального громадського об’єднання “Гроші на ЗСУ”. 
Їхня присутність дуже не сподобалася так званому слідчому.
Розглядала скаргу слідчий суддя Галина Подзигун.
Факти, наведені під час судового засідання, чітко свідчать про фальсифікацію цієї кримінальної справи.
Слідчий приховує та фальсифікує отриману інформацію.
Цікавий психологічний момент. Відповідаючи на запитання судді та Тетяни Маслюкової, слідчий Луцюк і червонів і бліднув і стискав кулаки.
Під час засідання, яке тривало близько 4-х годин, з’ясувалися цікаві факти. Зникло взуття загиблого. На місці, де він був знайдений не було крові. А на автоматі, з якого він нібито застрелився, були відсутні відбитки пальців. І це лише частина айсберга, яку видно на поверхні.
І ще цікавий факт. Під час перерв у засіданні, слідчий Луцюк у коридорі суду спілкувався з невідомим чоловіком і показував йому документи. Причому бути присутнім на засіданні ця людина не хотіла.

Виникає ще одне питання. Чому офіцер Національної поліції, перебуваючи при виконанні службових обов’язків у державній установі, порушуючи Статут, був без форми? Або перевертням у погонах заборонено одягати офіцерську форму і Статут на них не поширюється?
Слідчий суддя Галина Подзігун, у ході судового засідання, ретельно вивчила надані матеріали та документи. Вона грамотно та професійно розібралася у цій непростій справі та вирішила скаргу задовольнити.
Після оголошення ухвали в залі прозвучало “Слава Україні!”
Варто зазначити, що, поки що слідчий Луцюк це гасло “чомусь” не підтримав.
Залишається тільки поспівчувати новому керівнику поліції Миколаївської області Сергію Махно, якому у “спадщину” дісталося від попередників “лайно”, яке йому належить розгрібати
“Миколаївська правда” бере під контроль розслідування цієї справи.
