Саме слово “воздвиження” означає “піднесення”, тобто урочистий обряд почитання та прославлення Хреста Господнього. Вважається, що в основу цього свята лягли дві події – віднайдення в IV ст. Хреста, на якому розп’яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалима в VII столітті.
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Олені, матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік, однак перше святкування відбулося 14 вересня 335 року – у день урочистого Воздвиження віднайденого Хреста Господнього у храмі Воскресіння Господнього, який збудував на Голгофі в Єрусалимі св. Костянтин Великий. Іншою важливою подією, що зробила цей празник загальним на Сході та Заході, стало повернення Хреста до Єрусалима з Персії в 628 році, яке також відбулося 14 вересня.
Оскільки свято Воздвиження пригадувало Христове розп’яття і смерть та прирівнювалося до Великої П’ятниці, то стало традицією зберігати в цей день строгий піст.
У народі це свято називають Здвиженням. Від цього дня птахи відлітають до вирію, настають холоди, «земля на Здвиження ближче до зими движеться». За народними уявленнями, у цей день не можна ходити до лісу, оскільки до вирію не тільки летять птахи, але й повзуть змії, тому прогулянка може бути небезпечною.
