31.10.2016

Про необхідність «повернення» старого миколаївського вокзалу

vokzal
Кажуть, що загальновідомі істини необхідно повторювати якнайчастіше, інакше вони просто припинять бути загальновідомими істинами. Подібна думка видається слушною, коли хто-небудь вкотре згадує афоризм «Вокзал – це обличчя міста», говорячи про Миколаїв. Справді, залізничний вокзал Миколаєва неприємно вражає своїм виглядом як жителів міста, так і приїжджих. Незграбна радянська (краще навіть сказати в просторічно-діалектній манері – «совєцька») обдерта коробка ніби натякає, що навколо сірість, індустріальні нетрі, спальні райони і т.п. Вокзал своїм виглядом нічого не каже про історію міста, про традиції його архітектури та розбудови.

Хтось може, звичайно, зауважити, що почалася реконструкція залізничного вокзалу в Миколаєві, що проект цієї реконструкції є у вільному доступі, тому з ним кожен може без зайвих зусиль ознайомитися.

Але що пропонує цей проект? Він пропонує залишити коробку коробкою. Тільки якщо раніше це була сіра коробка, що мала символізувати, певно, могутність пізньорадянської індустрії абощо, то тепер це буде скляна коробка, котра має вигляд супермаркету.

Тут знову можна заперечити, що нічого поганого у скляній коробці нема, що це буде дуже сучасна будівля. Але доведеться розчарувати любителів «коробок». Сучасна архітектура, хоч би як сильно вона відрізнялася від старовинної, все одно не є архітектурою примітивною (хто цікавиться – може «загуглити» «Пекінський національний стадіон» і «Аудиторіо-де-Тенеріфе»).

Потворній будові миколаївського вокзалу не допоможе звичайна реконструкція. Але й знесення споруди рекомендувати не слід. Хоча б із фінансової точки зору. Проте виправити ситуацію з вокзалом у Миколаєві можна. Для цього необхідно просто зробити нормальну реставрацію старого міського залізничного вокзалу (що на площі Привокзальній) та офіційно «поміняти місцем» з новим «страховидлом».

Зрозуміло, що доведеться «розігнати» риночок перед старим вокзалом. Зрозуміло, що необхідно буде переобладнати 60-річну будівлю під сучасні технічні вимоги. Зрозуміло, що повинні з’явитися нові маршрути міського громадського транспорту, що зв’язуватимуть усі райони Миколаєва з цим вокзалом. Зрозуміло, що нікуди не подітися від реконструкції старих і створення нових платформ для прибуття потягів, розширення всього цього транспортного вузла.

Але переваги, що з’являться в результаті «повернення своїх повноважень» старим вокзалом, є очевидними. По-перше, зручно добиратися з центру/до центру міста (див. про нові маршрути громадського транспорту вище). По-друге, гості міста їхатимуть з вокзалу історичною Пушкінською вулицею, наповненою архітектурними пам’ятками (чого лише вартий «будинок з атлантами»), а не спальним районом з новобудовами із силікатної цегли. По-третє, миколаївці врешті-решт припинять жалітися, що в усіх обласних центрах (і навіть у деяких районних, як-от у Здолбунові Рівненської області) нормальні й естетичні вокзали, і лише в нашому місті якесь одоробло, бо вже не буде соромно ні перед туристами, ні перед самими собою.

Звичайно, старий залізничний вокзал у Миколаєві не такий величний, як вокзали у Львові чи Одесі, проте цілком на рівні з вокзалами у Херсоні, Вінниці, Кропивницькому, Дніпрі. І точно має кращий вигляд, ніж вокзали у Сумах і Черкасах. Тому щодо архітектурної привабливості можна бути спокійним.

Якщо ж казати про зручність – то це питання повністю вирішується, як і було сказано, за допомогою переобладнання та серйозної реконструкції. З якою зволікати не рекомендується, поки старий вокзал знаходиться ще в більш-менш нормальному стані та не почав непоправно руйнуватися.

Від початої реконструкції нового («коробкоподібного») вокзалу теж не слід відмовлятися. Після «перебудови» він, помінявшись «ролями» зі старим вокзалом, зможе виконувати функції приміської, вантажної та допоміжної станції. На що цілковито за конструктивними характеристиками заслуговує.

Таким бачиться рішення проблеми, над якою довгий час розмірковувала місцева влада, і яка сердить багатьох жителів Миколаєва. Можливо, що комусь таке рішення сподобається. Тоді ідея повернення старого миколаївського вокзалу до «повнокровного життя» матиме більше шансів на суспільний розголос і втілення у найближчому майбутньому.

Leave a Reply