Володимир Олександрович помітно нервував, що б трохи заспокоїтись.
Він витяг зі стопки газет недільний випуск Нью-Йорк Таймс. На останній сторінці він помітив публікацію, побічно пов’язану з Україною. Стаття називалася – “У Москві за нез’ясованих обставин у каналізаційному колодязі потонув Віктор Медведчук.” Подумалося – був лайном і в лайні втопився.
Але думки про північні території не давали спокою.
Переговори знову зайшли в глухий кут. Уперті фіни відмовилися приймати до свого складу Санкт-Петербург і Ленінградську область. Вони обмежилися Виборгом та Республікою Карелія.
Добре, що хоч німці без питань взяли під свою юрисдикцію Калінінградську область, якої того ж дня повернули її історичну назву. Тепер вона називається земля Кенігсберг. А ізраїльтяни взагалі поводяться неадекватно.
Єврейської автономної області їм виявилося замало. І тепер вони вимагають, щоб їм передали весь Хабаровський край. Знову доведеться летіти в Париж, щоб бути посередником між Ізраїлем і Китаєм, який теж претендує на цю територію. Хоча якщо подумати, китайці могли б і поступитися. Пекіну і так дістався добрий шматок від Владивостока до Уралу.
Добре, що ще вдалося умовити Японію взяти на додачу до Курильських островів і Сахаліну, Камчатку.
Його роздуми перервав телефонний дзвінок. Телефонувала Президент Білорусі Світлана Тихановська. “Володя! Мені вдалося переконати своїх міністрів. Ми забираємо Псковську, Новгородську та Брянську області” – сказала вона. “Спасибі Світлана. Виручила. А то в нас і так тепер кордон від Балтики до Уралу” – втомлено відповів їй Президент України.
Одразу згадалося вчорашнє засідання РНБО. Прийняли рішення назвати цю територію Маломосковією. Так ні. Радикали підняли шум у всіх ЗМІ, вимагають назвати її Лаптестаном і збирають підписи для проведення референдуму.
В Угорщині теж за тиждень референдум. Мадьяри хочуть увійти до складу України та приєднатися до Закарпатської області. Їхній новий прем’єр телефонує щодня по кілька разів і просить не відмовляти. За їхньою соціологією 98% населення за входження до складу України.
Ось як їм відмовиш?
У двері постукали і до кабінету зайшов помічник. «Володимире Олександровичу! Нагадую! Завтра о 10 ранку ми летимо до міста-героя Охтирки на відкриття Генеральної асамблеї ОВД.
“Ваша присутність обов’язкова” – сказав він. ОВД – Організація Вільних Держав, нова міжнародна структура, створена після ліквідації ООН.(прим.ред.). «А по обіді ми маємо бути у штаб-квартирі ПУЛ, у Миколаєві. Запланований прийом нових членів” – продовжив помічник.
ПУЛ – новий оборонний союз у Європі, створений Польщею, Україною та Литвою, після того, як НАТО саморозпустилося (прим. ред). «Пам’ятаю. Шольц і Макрон сьогодні разів по десять дзвонили. Просять, щоб їх першими додали» – відповів господар кабінету..
Надворі стояла глибока ніч. Сил перейти на диван уже не лишалося. Президент задрімав за столом у своєму кріслі.
Його розбудив дзвінок спецзв’язку. Телефонував прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан.
«Пан президент! У нас надзвичайна подія. Сьогодні вночі, в Гаазі, у камері повісився путін.» – схвильованим голосом сказав прокурор.
«Ну і слава Богу. Вирушив слідом за своїм кумом у пекло. Варитимуться в одному котлі. Чорти його вже зачекалися», – відповів він.
Настрій піднявся. День розпочинався з гарної новини.
