У Миколаєві відбулася перша лютнева акція на підтримку військовополонених.
2 лютого, опівдні, активісти зібралися на своєму традиційному місці, перехрестя Центрального проспекту та вулиці Мало-Морської. Сьогоднішня акція стала наймасштабнішою у 2025 році. В акції взяли участь більше 300 осіб. Вони створили живий коридор між вулицями Мало-Морської та Маріупольської.
Вже другий рік поспіль рідні та близькі військовослужбовців та цивільних українців, яких незаконно утримує країна-агресор, а також небайдужі городяни, виходять на вулиці та площі своїх міст по всій Україні. Вони щодня борються за їхнє визволення, попри безліч перешкод і невизначеність. І ніщо і ніхто не зможе завадити активістам виконувати свій громадянський обов’язок. Практично у кожного в руках плакати, прапори та фотографії рідних.
Навколо місця проведення заходу курсували авто із прапорами, на яких були фото наших героїв. А переважна більшість водіїв, які проїжджали повз активістів, підтримували їх звуковими сигналами.
Сьогодні до Миколаєва вперше були доставлені транспаранти, які курсують різними містами України. Вони присвячені нашим бійцям зниклим безвісти та полоненим на Курщині. І вже завтра вони продовжать свій шлях Україною.
Мета всеукраїнської акції — нагадати суспільству про людей, які перебувають у полоні і зникли безвісти.
Для миколаївців це акція болю і надії. Адже за офіційними даними, у відсотковому співвідношенні найбільше число із полонених українських воїнів становлять миколаївці.У кожного з людей, що прийшли сюди, своя історія. Але їх усіх поєднує любов до України та віра в нашу Перемогу.
У пана Миколи син загинув 2022 року під Лиманом. І він вважає своїм обов’язком приходити сюди, щоб підтримати його побратимів.
У пані Надії онук потрапив у полон у 2022 році у Маріуполі. Де він знаходиться, вона не знає.
Пані Катерина з Херсона, а пані Наталя з Миколаєва. Їх поєднав загальний біль. Їхні чоловіки потрапили в полон у Курській області. Де знаходяться їх близькі вони не знають.
А пані Наталя приїхала до обласного центру зі Снігурівки. Її чоловік зник безвісти у Курській області.
Нікого з близьких немає в полоні пані Олена. Але вона вважає своїм громадянським обов’язком приходити сюди, щоб підтримати земляків.
Активісти впевнені, що потрібно об’єднати зусилля суспільства, влади та міжнародної спільноти для звільнення з російських в’язниць військових та цивільних громадян України. Вони планують і надалі виходити на подібні заходи, аби про їх рідних та близьких не забули.
Закінчилася сьогоднішня акція скандуванням гасел за визволення наших героїв.
Нагадуємо, якщо близька вам людина потрапила у полон або зникла безвісти, звертайтеся за допомогою до Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що розташований у Миколаєві, вулиця Нікольська, 37.
Телефон гарячої лінії – (0 800) 200-202 (лінія працює у робочі дні з 10.00 до 16.00). Координаційний штаб із питань поводження із військовополоненими
