П’ятий відеосюжет “Дружба Симоненка і Вінграновського у 1962-1963 роках” – розповідає про творчість двох молодих письменників у період відлиги посеред тоталітарної зими.
Глядачі дізнаються, як перетиналися шляхи двох найвідоміших представників протестного покоління шістдесятників у 1962-1963 роках. Це була коротка, але яскрава мов спалах дружба, про яку залишив спогади Василь Симоненко у своєму щоденнику «Окрайці думок», а Микола Вінграновський у статті « Всі ми з одного часу, з одного народу»
Творча група відтворила фрагменти минулих подій завдяки документам, котрі могли б зникнути назавжди, але, дякуючи пильності і небайдужості людей, збереглися і стали набутком громадськості. Дяка родині Усатюків, котрі передали в музей цінні оригінальні документи: лист Миколи Вінграновського Григорію Усатюку від 16 березня 1996 року.
Варто також з вдячністю згадати письменника Бориса Комара, який врятував стенограму засідання СПУ за 8 січня 1963 року, в кінці 70-х років він просто вилучив її з купи мотлоху, призначеного в макулатуру і передав редакцію газети «Літературна Україна».
Передивляючись архіви, родинні альбоми і книги, не забувайте, що серед них можуть бути цінні документи та публікації, які варто передати на збереження музею чи бібліотеці.
Приємногоперегляду. Сподіваємося, що матеріал цікавий і корисний для вас.
Наталія Терещенко, голова художньої ради артхабу «Вінграновський»
