Одним з перших збройних конфліктів, на уламках колишнього СРСР, були військові дії в Придністров’ї з 2 березня по 1 серпня 1992 року.
Першого серпня 1992 року на території Молдови закінчилася гаряча фаза війни за Придністров’я. Вона тривала протягом весни та літа 1992 року, а основні бої йшли за міста Дубоссари та Бендери. Головну роль у війні відіграла 14-та армія Росії, якою командував генерал-майор Олександр Лебідь. Він фактично офіційно втягнув РФ у конфлікт, а Молдова навіть зверталася до ООН через «відкриту агресію Росії». Після втручання російських військ владі Молдови довелося вдатися до перемир’я. Воно продовжується вже майже 30 років.
Кремлівська верхівка, не ховаючись, заявляє. що одним із завдань війни з Україною. є створення сухопутного коридору з Криму до Придністров’я.
Ситуація різко загострилася за останні два дні. 25 квітня будівлю міністерства державної безпеки самопроголошеного Придністров’я в Тирасполі обстріляли, за попередніми даними, з ручного гранатомета, повідомляє МВС так званої Придністровської Молдавської Республіки (“ПМР”).
Вранці 26 квітня в селищі Маяк самопроголошеного Придністров’я сталися два вибухи, в результаті з ладу виведено дві антени радіоцентру, що ретранслювали російське радіо,
Українські розвідники повідомили, що у невизнаному Придністров’ї ще кілька днів тому почали готуватися до “вибухів”, які організовують ФСБ, щоб виправдати війну з Україною або залучити “ПМР” до бойових дій.
Влада невизнаної “республіки” заявила, що в Придністров’ї зафіксовано вже три “теракти”: проти будівлі МДБ, військової частини в селі Паркани та вежі радіотелецентру. У зв’язку з цим у невизнаній “Придністровській молдавській республіці” ввели “червоний рівень терористичної небезпеки”. Про це повідомляє Telegram-канал “Новости Приднестровья”.
Президент Молдови Мая Санду скликає засідання Ради безпеки, 26 апреля, через провокацію в окупованому Придністров’ї, повідомляє адміністрація президента.
З огляду на те, що від кордону Миколаївської області до Придністров’я, всього 200 кілометрів, те, що відбувається там, не може залишати байдужими наших земляків.
М.Гаранін
