“Народ, який забув своє минуле, не має майбутнього” – слова великого мислителя давнини Платона “Хто не пам’ятає своєї історії, той не має Батьківщини.” “Той, хто не пам’ятає свого минулого, приречений на те, щоб пережити його знову” – слова американського філософа, поета та есеїста Джорджа Сантаяни.
Сенс цих висловів: якщо з помилок минулого не зроблено висновків, у майбутньому ці помилки можуть бути зроблені знову, якщо не знати послідовність, результати та висновки подій минулого, то прийняті рішення сьогодні можуть назавжди змінити майбутнє і не завжди ці зміни можуть призвести до хорошого .
Ця історія почалася понад сто років тому.
Миколаївський зоопарк було засновано міським головою Миколою Павловичем Леонтовичем. 26 квітня 1901 року був заснований миколаївський Акваріум. До революції Акваріум розміщувався у будинку міського голови, за адресою Адміральська 22. Вже в дореволюційний час ця колекція була широко відома у Росії та Європі.
На той час це був другий подібний заклад на території України. Подібних колекцій у всій Європі було лише сім. Акваріум пережив громадянську війну. І 25 червня 1922 року відбулося друге урочисте відкриття Миколаївського Держакваріуму
У 1925 році при Акваріумі було відкрито зоологічний відділ, і він став іменуватися Акваріум-Зоосад.
Сам Леонтович, у середині тридцятих років минулого століття, був репресований НКВС. Його дата смерті та місце поховання невідомі.
16 серпня 1941 р. до міста увійшли німецько-фашистські війська. Зоопарк не було евакуйовано. Усі роки окупації зоосад було відкрито для відвідувачів.
Після визволення Миколаєва від німецько-фашистських загарбників Зоосад розвивався бурхливими темпами. 1948 року Акваріум-Зоосад був перейменований на Миколаївський зоопарк. У 60-ті роки колекція тварин налічувала близько 2000 екземплярів. А старовинний, затишний будинок старого зоопарку та колекцію мешканців відвідували тисячі гостей. 
На жаль, місце де був розташований зоопарк, дуже полюбилося комуністам.
Адже на іншому кінці центральної площі був розташований їхній обласний комітет КПРС. Партійні бонзи вирішили спорудити на місці зоопарку ще одну свою будівлю, цього разу облвиконком. Як розповідають старожили, зроблено це було, щоб партійним чиновникам було недалеко ходити з однієї будівлі до іншої.
У результаті, 19 березня 1968 року Виконком Миколаївської міської ради депутатів трудящих ухвалив рішення № 408 «Про відведення земельної ділянки Миколаївському зоопарку під будівництво зоопарку».
Але не дарма кажуть, що “Добрими намірами вимощена дорога в пекло”. Місце, на якому розташовано, сучасний зоопарк раніше було цвинтарем. І тварини це добре відчувають. А місцеві старожили, із сусідніх будинків, досі пам’ятають виття хижаків, яке тривало протягом кількох років після переселення. Про це писала навіть центральна радянська преса.
Ну а ми повернемося на Адміральську 22.
Несміливі голоси миколаївців, які заперечували знищення будівлі старого зоопарку (будинку Леонтовича) і пропонували створити там музей, розцінювалися як антирадянська пропаганда і могли обернутися реальними репресіями.
Наплювавши на думку миколаївців, комуністи знесли історичну пам’ятку. За початковим проектом будівля мала бути 16-поверховою, у вигляді розгорнутої книги. Але влада на це не погодилася, бо будинок, нібито, був би надто красивим і великим і “нависав би над будівлею обласного комітету КПРС”. У підсумку погодили план звичайної 9-поверхової будівлі без будь-яких прикрас.
Будівництво облвиконкому було закінчено у 1981 році.
Пройшло більше 40 років. Україна здобула незалежність. У будівлі, на Адміральській 22, функціонували Миколаївська обласна рада та Миколаївська обласна державна адміністрація.
Але настало 24 лютого 2022 року. Рашистська недоімперія розпочала масштабне вторгнення в Україну.
29 березня 2022 року російські окупанти запустили по Миколаєву три крилаті ракети, одна з яких потрапила до будівлі ОДА, зруйнувавши його центральну секцію з першого по дев’ятий поверхи.
Сталося це на початку робочого дня. В результаті загинули 37 людей.
Це наймасовіша трагедія у Миколаєві, за останні майже вісімдесят років.
Минуло 8,5 місяців.
В інтерв’ю “Радіо Свобода”, голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що пошкоджену внаслідок ракетного удару будівлю Миколаївської обласної військової адміністрації знесуть.
“На жаль, доводиться констатувати, що згідно з результатами експертизи її вже неможливо відновити”, – сказав голова ОВА. Надалі депутати обласної ради мають розглянути питання про списання будівлі Миколаївської обласної військової адміністрації, а також втраченого там майна.
“Я впевнений, що це обернеться знесенням та новим будівництвом”, – заявив Кім.
Це інтерв’ю опублікували багато ЗМІ.
Відновленню не підлягає: стало відомо про долю зруйнованої будівлі Миколаївської ОВА
Дивно, 21 століття, а фраза прозвучала як 50 років тому з комуністичного минулого – знесення.
Синонімом слова знесення є знищення.
Це прямо перегукується зі словами “Інтернаціоналу”, гімну комуністів – “… ми зруйнуємо вщент…”
Слова губернатора викликали щонайменше здивування.
А в соціальних мережах багато хто ставить питання: навіщо? Адже це наша історія та пам’ять про загиблих. Містяни пропонують створити на Адміральській 22 музей-меморіал двох воєн: другої світової та сучасної російсько-української, тим більше що тут вже знаходиться меморіал воїнів ольшанців та меморіал “Струни пам’яті”, присвячений воїнам АТО, а тепер це ще й місце загибелі кількох десятків миколаївців .
Говорячи нам про те, що будівля облради підлягає знесенню, влада щонайменше лукавить.
Нам вдалося почути думку спеціаліста професіонала, який збудував у Миколаєві не один десяток будівель, у тому числі й це. Останні 20 років він живе у Німеччині. На його прохання ми не називаємо його ім’я.
Його думка – ліва частина будівлі відновлюється без особливих проблем, а права консервується. Для більш об’єктивної оцінки необхідно провести експертизу із залученням незалежних, зарубіжних експертів.
Подібний комплекс-меморіал може стати тим “туристичним магнітом”, про який так багато до війни говорила наша влада. Тим більше, подібні приклади в Європі є.
14 листопада 1940 року гітлерівська люфтваффе здійснила масований наліт на місто Ковентрі в Англії. Історичний центр Ковентрі зазнав значних руйнувань.
Було зруйновано унікальний кафедральний собор Святого Михайла.
Після війни міська влада хотіла знести залишки собору та поставити на цьому місці його точну копію. Але цьому чинили опір мешканці Ковентрі. У результаті новий собор побудований поруч, а руїни збережені, як нагадування про війну.
І сюди приїжджає безліч туристів із усього світу.
23 листопада 1943 року внаслідок нальоту авіації союзницьких військ на Берлін була зруйнована
Меморіальна церква кайзера Вільгельма (Kaiser-Wilhelm-
Меморіальна церква протягом тривалого часу вважалася найвищою спорудою Берліна, її висота була 113 метрів. Після закінчення війни постало питання про будівництво нового храму замість втраченого. Але берлінці були проти.
Протест був настільки потужним, що було вирішено реконструювати стару церкву.В 1961 року архітектор Егон Айерманн відреставрував храм, зберігши частину руїн. Ці руїни, у поєднанні з новою церквою, нагадують нащадкам про жахіття війни.
Сотні тисяч туристів відвідують цю пам’ятку війни.
У Європі є ще такі пам’ятки історії.
Виникає питання, а чим Миколаїв гірший?
Ми звернулися з питанням до пересічних миколаївців, що вони підтримують: знесення будівлі чи створення музею-меморалу? Переважна кількість опитаних підтримали створення меморіалу. Серед них такі відомі миколаївці як Народний Герой України Олександр Терещенко, Олімпійський чемпіон Олександр Абраменко, народний депутат ВР IV скликання Юрій Діденко.
Це вкотре показує, що такі серйозні рішення не можна приймати волюнтаристським шляхом. Рішення має приймати громада.
Створення музею-меморіалу на руїнах ОДА, у найближчі 100 років буде німим нагадуванням для наших нащадків про те, що не повинно повторитися.
