Як вкрасти мільйони, щоб це ніхто не помітив? Як знайти безліч можливостей, якщо ти у душі нахабний злодюжка?
З’ясовується все просто -достатньо влаштуватись на роботу у вузьке коло керівництва Заводської (Первомайської) селищної територіальної громади, яка знаходиться лише в тридцяти хвилинах їзди від Миколаєва, ставши для когось на клондайком на тлі злиднів місцевого населення.
Почнемо з декларацій за 2025 рік, щоб ознайомитись з рівнем заробітної плати керівництва СЕЛИЩНОЇ адміністрації, яка станом на початок 2026 року «опікується» 4085 мешканцями у одинадцяти населених пунктах громади.
Секретар селищної ради Анжела Хоменюк – 1мільон 179 тисяч 022 грн. зарплати за рік, тобто 98251 грн. в місяць або 4465 грн. в день ( без врахування вихідних днів, робочих днів в місяці – 22).
Заступник начальника Сергій Васенюк – 1 мільйон 017 тисяч 276 грн. зарплати за рік, тобто 91261 грн. в місяць або 4147 грн. в день.
Заступник начальника Сергій Паладій – 1 мільйон 017 тисяч 276 грн. за рік, тобто 84772 грн. в місяць або 3807 грн. в день.
Заступник начальника Роман Мамчур – 1 мільйон 057 тисяч 675 грн. за рік, тобто 88139 грн. в місяць або 4006 грн. в день
Заступник начальника Валерій Ліщук – 1 мільйон 044 тисячі 892 грн. за рік, 87074 грн. в місяць, 3958 грн. в день.
Начальниця фінансового відділу Оксана Роговська – 854 тисячі 346 грн. в рік, тобто 71195 грн. в місяць або 3236 грн. в день.
Сформувався такий собі «клуб мільйонерів» на території окремо взятої громади Миколаївського району Миколаївської області. Також усі вище перелічені особи являються власниками дорогих нових автівок, квартир, котеджів, магазинів в місті Миколаєві.
Звідси перші питання: Якщо зарплата у Президента України Володимира Зеленського у 2025 році складала за офіційними даними 28 тисяч гривень на місяць, то у якихось «чинуш» територіальної громади – до 100 тисяч гривень на місяць? Як таке можливо? Чи можна порівняти рівень відповідальності, зайнятості, досвідченості? Чи це майже легальний спосіб привласнення грошей громади та держави під час війни шляхом малювання надвисоких зарплат, премій, на « оздоровлення» та інших надбавок за неіснуючу наднормованість? Коли останнього разу до цієї громади навідувалися представники контрольно-ревізійних органів з метою перевірки законності подібних нарахувань, обліку товарно-матеріальних цінностей та благодійної допомоги, яку надавали міжнародні організації?
Слід зазначити, що якщо запитати місцевих жителів про ефективність діяльності вищеназваних чиновників, то не на камеру вони починають розповідати, як Хоменюк і Роговська грабують місцевий бюджет, нараховуючи собі премії по 100-120 відсотків, замість того, щоб ці гроші використовувати для потреб громади, яких безліч. Ще люди говорять про кримінально-корупційні схеми, щодо зруйнованого майна односельців, коли Васенюк з Паладієм оформлюють суми на відновлення, завищуючи об’єми, а потім отримуючі відкати від деяких власників об’єктів. Люди обурюються тим, як під керівництвом Мамчура вивозиться у невідомому напрямку все, що погано лежить і гарно їздить,як варварські руйнували пошкоджені будівлі шкіл замість їх відновлення, будинки культури, амбулаторії, де під руїнами цих закладів місцевими чиновниками були поховані багаточисленні так звані «ремонти», яких ніхто не бачив, але на які були виділені чималі гроші з місцевого бюджету. Чого тільки люди не говорять, стає просто страшно від того, як на очах у обласної влади, чисельних правоохоронних органів грабується Заводська селищна громада.
Як дерево пізнається по плодах, так і керівники по результатах роботи. За час військового стану ці горе-спеціалісти на свій карман, нічого корисного для громади не зробили, не роблять і не вміють робити. Їх візитівка – це висушені ставки, розтрощені вщент автомобільні дороги, повністю відсутнє вуличне освітлення (хоча у сусідніх прифронтових селах, таких як: Пересадівка, Михайло-Ларіне, Калинівка, Воскресенське, Горохівка, Мішково-Погорілове вуличне освітлення працює в повному обсязі). В багатьох місцях відсутнє водопостачання, вкрай захаращена територія. Виправдання для себе вони придумали одне – не вистачає грошей. А на надвисокі зарплати і премії собі любимим вистачає? А на романтичні подорожі привілейованих осіб по Закарпаттю або на колективний виїзд в Одеський оперний театр з заходом у відомий «Гамбрінус» ЗА РАХУНОК МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ, вистачає?
Всього цього могло б і не бути, якби свого часу районна влада на чолі з Максимом Кашубою та підшефним вискочкою, начальником Заводської військової селищної адміністрації Максимом Караваєм не розвалили Первомайську селищну раду, та не відсторонили на незаконних підставах депутатський корпус. За три з половиною роки свого так званого «правління» Максим Коровай зі своєю «молодою командою» хапуг розвалив все, що можна було розвалити, посіяв хаос і розруху, останнім часом він повністю відійшов від керівництва громадою, віддавши все на відкуп своїм заступникам – прохіндеям і крадіям. Сам же,зі слів односельців, почав потужно пити. Продавчині місцевих магазинів жаліються, що місцевий керманич понабирав в борг спиртного, а гроші не віддає. Вони вже від нього шарахаються, коли бачать, що він заходить в магазин за черговою порцією спиртного. Яке позорисько для територіальної громади мати такого керівника!
Але все поступово йде до свого логічного фіналу. Наразі на Максима Коровая відкрито карну справу, за якою він підозрюється у розтраті 2,4 мільона гривень з місцевого бюджету. Щоб вийти з-під варти і далі керувати громадою треба було заплатити заставу у розмірі 449 тисяч 280 гривень, яку успішно зібрали його спільники, скинувшись по 50 тисяч гривень.
Місцеві жителі обурені, бо впевнені – все, до чого торкаються руки гоп-компанії на чолі з Короваєм – смердить корупційними діями. Приводимо лише декілька прикладів питань, які задавали вголос місцеві мешканці під час спілкування:
-Куди було вивезено і зникло шкільне столове обладнання та посуд на 1,5 мільона гривень?
-Куди зникли сонячні панелі та генератори, надані громаді благодійниками?
-Куди зникли надані громаді 5 тонн цукру та 2 тонни згущеного молока?
-Куди зникла велика кількість будівельних матеріалів, безкоштовно наданих громаді (дошка, брус, шифер, рейки та багато іншого)?
-Хто брав відкати з фермерів за дизельне пальне, яке їм для підтримки фермерських господарств виділила безкоштовно держава?
-Куди подівся новий багатофункціональний трактор за 1,5 мільона гривень, переданий благодійниками громаді безкоштовно?
-Де гроші за зданий металобрухт з розвалених шкіл, будинків, амбулаторій?
Маємо надію, що ці та інші цікаві запитання фігурантам нових карних справ будуть ставити представники компетентних органів.
А вже під кінець нашого перебування у громаді нам розповіли ще пару кричущих фактів, які є свідченням творчої фантазії умільців з витягування коштів з бюджету.
Факт перший.На балансовому обліку у селищній адміністрації знаходяться два легкових автомобілі. На їх МИЙКУ ЩОМІСЯЧНО з місцевого бюджету витрачається 50 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ! Хоча такої статті витрат в місцевих бюджетах ніколи і ні в кого не було. А ще давайте просто порахуємо. Наприклад, середня ціна мийки легкового автомобіля в Миколаєві складає від 400 гривень. Робочих днів в місяці 22. Щоб витратити суму в 50 тисяч гривень, необхідно мити кожен автомобіль по три рази на день. Висновки робіть самі, поки їх не зробили правоохоронні органи.
Факт другий. У Киселівському старостаті громади наші американські друзі і партнери хотіли БЕЗКОШТОВНО виконати роботи з будівництва нового водогону на загальну суму в 1 мільйон 500 тисяч гривень, але заступник начальника Валерій Ліщук призупинив роботи, мотивуючи тим, що всі ці роботи буде виконувати його «кишенькове» комунальне підприємство за реальні 1,5 мільона гривень з місцевого бюджету. Начальниця фінансового відділу Оксана Роговська пообіцяла Ліщуку знайти і перерахувати кошти з бюджету. Як вам схемка? До речі, місцеві жителі знають, що вся техніка, якою користується ліщуковське комунальне підприємство, була тихенько виведена з власності громади особисто Ліщуком. Хоча на території селища давно і успішно працює інше, легальне комунальне підприємство «Світанок» під керівництвом Людмили Балько.
Все це схоже на якийсь фарс, коли здорові бугаї замість захисту держави на фронті позаймали теплі місця в кабінетах і вже нікого не соромлячись грабують власність громади. Всі ці корупційні справи, які коються в Заводській селищній територіальній громаді у Миколаївській області схожі на ракову пухлину, яка потребує досвідченого хірурга. Тому віримо, що Миколаївська міжрайонна прокуратура, Державне Бюро Розслідувань України, Бюро Економічної Безпеки України доведуть, що закон і порядок можуть повернутись у Заводську селищну територіальну громаду.
Автор Микола Жуков
А ще перевірити Ліщука тещю яка працює в пожарці з чого так розбагатіла не дарма вони розвелися з жінкою але то все брехня як жили так і живуть разом