Сьогодні в Україні День архітектури та День Дніпра, а Канада відзначає 150 років від дня заснування.
День архітектури України відзначається згідно з Указом Президента «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року, щороку цього дня. Свято було встановлено «на підтримку ініціативи архітекторів та містобудівників, їх творчих спілок, працівників проектних організацій і місцевих органів містобудування та архітектури». «Архітектура – єдність користі, міцності та краси», – так писав видатний римський архітектор Марк Поліон Вітрувій у 2-й половині І ст. до н.е. Українська архітектура пройшла чималий еволюційний шлях, аби поєднати в собі ці три складові – від перших людських жител часів раннього палеоліту на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині до величних соборів Богородиці Десятинної й Софії Київської, про яку церковний діяч часів Ярослава Мудрого Іларіон писав: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, і немає такої у всій північній землі від сходу до заходу». Про майстрів часів Ярослава є деякі згадки в письмових джерелах. Так, у 1026 році вишгородський «градник» (будівничий міських укріплень) Мироніг будував у Вишгороді, під Києвом, на замовлення Ярослава дерев’яну церкву Бориса і Гліба, «о п’яти верхах». Пізніше, в 1072 році, дерев’яну церкву у Вишгороді будує «старійшина огородників» (тобто будівничий міської огорожі) Ждан Микола. Це перші відомі нам імена давньоруських архітекторів. На жаль, останнім часом українцям, на відміну від талановитих пращурів, особливо нічим хизуватися перед світом – вітчизняна архітектура відома хіба що двома «яскравими» аспектами. Перший – це втілення новітнього українського мінімалізму і функціоналізму горезвісний маф, або, як його називають у народі просто «ларьок», або ж генделик, а інший – велетенські маєтки олігархів – здебільшого ідеальні зразки кітчу. Щоправда, останні свідчать радше про смаки грошовитих замовників, аніж про архітекторів. Серед лауреатів престижної Прітцкерівської премії – архітектурного аналогу Нобелівки – українців не помічено. Навіть серед номінантів. Нині українських архітекторів та інших фахівців, діяльність яких пов’язана з архітектурою, об’єднує Національна спілка архітекторів України – громадська творча організація. Першого понеділка жовтня відзначається також Всесвітній день архітектури – міжнародне професійне свято архітекторів і поціновувачів світових архітектурних шедеврів.
Разом з тим, сьогодні свято головної ріки українців – День Дніпра. Назва річки «Дніпро» вперше трапляється в літературних пам’ятках першої половини IV століття нашої ери. Походить від давньосхідноіранського «велика ріка». Давні греки називали Дніпро Борисфеном, що означає «той, що тече з Півночі», предки українців, давні східні слов’яни – Славутичем («син слави») – ця назва й досі іноді використовується як синонім, особливо як поетична назва. Ідея святкування Дня Дніпра виникла у жовтні 2002 року, під час проведення Міжнародного Дніпровського форуму громадських екологічних організацій Білорусії, Росії та України. Досі дата проведення Дня Дніпра на законодавчому рівні не встановлена, хоча вже стає традицією в різних країнах та містах цей день відзначати у першу суботу липня. Дніпро – третя за довжиною і площею басейну ріка Європи (після Волги і Дунаю). Довжина ріки – 2201 км (у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. кв.км. У басейні Дніпра близько 32 тисяч водотоків, серед яких 89 – ріки завдовжки 100 км і більше. Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80% загальноукраїнських. Дві третини території країни забезпечує Дніпро водою, зокрема 30 млн. людей, 50 великих міст і промислових центрів користуються водою Дніпра. На Дніпрі розташовані українські міста Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Кам’янське, Дніпро, Запоріжжя, Нікополь, Херсон. У Дніпрі водиться 65 видів риб із 72, зареєстрованих в Україні. Основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур. На правому березі Дніпра розташований Канівський заповідник.
Сьогодні Національне свято Канади – День Канади (1867). 1 липня 1867 року королева Великобританії Вікторія підписала «Акт про Британську Північну Америку» (прийнятий англійським парламентом у березні 1867), що проголошував Канаду самоврядним двомовним домініоном Британської імперії. В результаті підписання цього Акту у складі Канади було сформовано чотири провінції: Нова Шотландія, Нью-Брансвік, Онтаріо і Квебек. Хоч 1 липня 1867 Канада й отримала статус домініону, проте Британський парламент зберіг для себе можливість обмеженого контролю політики Канади аж до 1982 року. Наразі Канада є федеральною парламентською демократією і конституційною монархією, а королева Єлизавета II є главою держави. Країна офіційно двомовна на федеральному рівні. Це одна з найбільш етнічно різноманітних і багатокультурних країн світу. Економіка країни є десятою у світі. Разом з тим, в Канаді одні з найвищих показники прозорості уряду, цивільних свобод, економічної свободи, якості життя і освіти.
Ювілеї дня:
371 рік від дня народження Ґотфріда Вільгельма Лейбніца (1646-1716), німецького філософа, просвітителя, вченого-енциклопедиста, члена Паризької АН. Засновник і президент Бранденбурзького наукового товариства (згодом Прусська, а потім Берлінська академія наук). У галузі математики завершив незалежно від Ісаака Ньютона створення диференціального та інтегрального числень. У фізиці відкрив закон збереження кінетичної енергії, сформулював один із найважливіших принципів фізики – принцип найменшої дії. Цього філософа і науковця називають «найбільш всеосяжною головою, котра на зламі ХVІІ й ХVІІІ століть мислила по-філософськи, у час, що не був бідний на філософські голови». Взагалі-то Лейбніц був вундеркіндом: читання, письма і латинської мови він вивчився самостійно. Потім навчався філософії та юриспруденції у Ляйпціґу, слухав лекції з математики у Єні. 21-річним захистив докторську дисертацію. Працював юристом при дворі курфюрста Йоганна Філіпа фон Шьонборна. Згодом було чотирирічне відрядження до Парижа; спілкувався Ляйбніц і зі своїми лондонськими, віденськими, берлінськими та гаазькими колегами, зокрема й із Спінозою. Він об’їздив уздовж і поперек усю Європу, але переважну більшість свого життя мешкав у Ганновері, там займався юриспруденцією, був придворним історіографом та бібліотекарем курфюрста, листувався з європейськими вченими. Ганновер він не любив і залюбки б полишив місто, але ганноверський двір його не відпускав, хоча Ляйбніц і пережив чотирьох курфюрстів. Там він і похований у Нойштедтеркірхе. За свої 70 років Лейбніц зробив надзвичайно багато, але величезна кількість проектів визначного вченого залишилися нереалізованими: зокрема, грандіозний намір створити універсальну енциклопедію, здійснити правову реформу, написати повну історію дому Вельфів, а також проект примирення церков.
101 рік від дня народження Олівії де Хевілленд (1916), англо-американської актриси кіно, виконавиці ролі Мелані в картині «Звіяні вітром». Крім того знімалась у фільмах «Капітан Блад» (у вітчизняному прокаті – «Одіссея капітана Блада»), «Пригоди Робіна Гуда», «Кожному своє» (премія «Оскар», 1947), «Спадкоємиця» (премія «Оскар», 1950), «Рой». Олівія де Хевілленд залишається на сьогодні однією з останніх живих кінодів 30-х років.
Сьогодні святкує свій 40 день народження Лів Тайлер (1977), американська акторка. Лів – донька лідера гурту Aerosmith Стіва Тайлера. Свою кар’єру Лів почала у чотирнадцять років з роботи моделлю. Вперше на телеекрані вона з’явилась у 1994, знявшись у кліпі Aerosmith на пісню Crazy. Згодом Лів знялася в декількох успішних картинах, у тому числі у фільмі Бернардо Бертолуччі «Краса, що вислизає». Проте, найбільшу популярність акторці принесли ролі у фантастичному блокбастері «Армагеддон», де вона знялася разом з Брюсом Віллісом і Беном Аффлеком і кінотрилогії «Володар перснів».
Джерело: Укрінформ
Читайте також: 1 липня: народний календар і астровісник
