Історія міської стіни в Миколаєві.
Чимало об’єктів, які мали неабияке значення для міста у свій час, сьогодні згадуються лише в історії. Або через непотрібність, або через якісь упередження, або, просто, через час, архітектурні споруди руйнуються і залишаються тільки в пам’яті та в архівних даних. Редакція 0512.ua цього разу пропонує познайомитися з міською стіною, яку давно зруйнували, але яка 200 років тому була важливим об’єктом для Миколаєва.
Інформації про цей мур небагато, але це не означає, що його не існувало.
Так, через 38 років після заснування Миколаєва, в 1827 – 1829 роках, за наказом адмірала Олексія Грейга на сході міста було споруджено кам’яну стіну, що відгороджує Миколаїв від степу.
Читайте також: Адміралтейський собор Потьомкіна – від італійських фресок до динаміту 1937, а тепер лише каплиця на руїнах (ФОТО)
Протяжність цієї стіни становила 1457 сажнів (більше трьох кілометрів).
Варто зазначити, що до будівництва стіни, дана частина міста огороджувалась на просторі понад двох верств дерев’яними рогатками. Зрозуміло, що через таку слабку перешкоду пробиралися волоцюги, а також грабіжники, які обкрадали місцевих жителів, особливо тих, які жили в цьому районі. Також неодноразово страждало і державне майно.
Тоді адмірал Грейг вирішив допомогти городянам та вберегти міське майно. Замість дерев’яних рогаток прийшла на допомогу кам’яна фортеця, подолати яку, було практично неможливо.
Читайте також: Миколаїв сто років тому – як листопад змінив місто назавжди
Проходила стіна через найвужче місце так званого Миколаївського півострова – від балки Попової до півострова Аляуди.
Попова балка – це нині територія мікрорайону Ялти. Існує версія, що назва цієї місцевості дана при заснуванні Миколаєва у зв’язку з тим, що переселені в місто Потьомкіним попи-розстриги, не бажаючи працювати, збиралися в цій балці і ночами грабували проїжджих, що прямують дорогою “Миколаїв – Херсон”. За іншою версією назва “Попова балка” з’явилася ще до заснування міста і була дана козаками.
Однак повернемося до міської стіни. Варто зазначити, що вона захищала Миколаїв не лише від розбійників та волоцюг, а й від хвороб та звірів. Наприклад, безпритульних собак.
Читайте також: Чудернацькі топоніми Миколаївщини та їхнє походження (ФОТО)
А епідемію чуми, що спалахнула на півдні в 1831 – 1832 роках, Миколаїв і зовсім пережив з легкістю, порівняно, наприклад, з Одесою. Місто Миколаїв було начебто закрите від небажаних гостей.
Також кам’яна стіна допомагала в обороні під час війни. Наприклад, під час Кримської війни вона була пристосована для оборони міста – пробиті бійниці та інше.
Однак у наш час від стіни не залишилося й сліду.
Адже навколишні мешканці розібрали мур для будівництва будинків. На початку 20 століття, особливо після революції, коли почалося самовільне заселення Попової балки, міську стіну розібрали повністю до фундаменту.
Читайте також: Революція, зруйновані пам’ятники, репресії та холера терoризували Миколаїв 100 років тому (ФОТО)
Сьогодні про кам’яну міську стіну нагадує лише назва вулиці – Прикордонна, в районі якої вона колись і пролягала.
Читайте також: Від приватного акваріума до перлини України: Миколаївський зоопарк святкує 124 роки слави (ФОТО)
