«Усі наші політики завжди “за все хороше і проти всього поганого”. Постійно розказують людям одне й те ж. І начебто все кажуть правильно – але чомусь нічого на краще не міняється. Навпаки, все тільки гірше й гірше. Так воно й буде доти, доки не буде встановлена головна причина українських проблем. Я її вже точно знаю, цю причину, і давно називаю в повний голос. Вона – у них самих, у цих політиках, та у їхньому оточенні, яке їх обслуговує. Це ракова пухлина України в четвертій стадії, і доки не видалимо її з органів влади і політики – нічого на краще не зміниться. Оцю “операцію” я і веду. Боровся проти Кучми, проти регіоналів, потім проти яценюків-порошенків-тимошенків та інших гройсманів, які виявилися мародерами і руйнівниками держави. Треба буде воювати проти “зелених” – якщо й вони виявляться обманщиками – і проти них буду.
Мені не соромно дивитися в очі моїм виборцям – я їх не зрадив, не скурвився, не продався. Служив і буду служити тільки народу” – каже народний депутат України Аркадій Корнацький, він знову балотується у депутати на своєму рідному 132 окрузі.
Нардеп-мажоритарник, який перемагав “регіоналів” та їхніх сателітів на виборах і в 2012, і в 2013, і в 2014 роках, зажив у Верховній Раді слави непримиримого противника влади. Його позиція завжди відрізняється від офіційної, він завжди виступає проти неї.
“Корнацький не бере участі у злочинах проти народу” – гомонять в кулуарах Верховної Ради щоразу, коли він покидає залу засідань.
–Аркадію Олексійовичу, Ви є високофаховим юристом, створили не один успішний бізнес – багато хто може позаздрити. Навіщо Вам ця політика?
– Я не звик і не хочу миритися з несправедливістю. А вона є тотальною. Раніше такою була комуністична ідеологія, а зараз – брехня нащадків комуністичної номенклатури та різної антиукранської агентури. Хочу знищити цю мерзоту, яка захопила у свої лапи владу, грабує народ і нищить українську державність. Я боровся з нею до парламенту, воюю в парламенті і за будь-якого результату на цих виборах продовжуватиму робити це й надалі.
– Політика вас не розчарувала?
Політика сама по собі не може розчарувати – розчаровує те, що в ній твориться. Коли я обирався до Верховної Ради, навіть не допускав, що політика може бути такою, якою я її побачив із середини.
У 2012 і 2013 роках на виборах до Верховної Ради я тягнув угору на моєму рейтингу так звану об’єднану опозицію “Батьківщина”. Вірив – раз люди називають себе опозицією, мають бути чесними. Виявилися подонками. У 2014 році повірив Порошенку – ну як же можна було уявити собі, що прийшовши до влади на крові майданівців, політики почнуть красти, здавати країну ворогу і гробити її. Це ж ні в яку здорову голову не поміститься! Але як і в першому випадку, так і в другому дуже скоро стало зрозуміло, що вони і не збираються виконувати те, що обіцяли. Для мене неприпустимо говорити одне, а робити інше. А для них це буденні речі. У них це на рівні підсвідомості, і вони вже не зміняться. Їх треба тільки видаляти з політики, з коренем. Як поганий бур’ян з поля. Я довго не міг зрозуміти, де знаходиться той «злий механізм», який перетворює все гарно сказане на погано зроблене.
–Вдалося знайти?
–Так, я тепер маю однозначну і впевнену відповідь: цим злом є самі політики – ті, хто називається «політичною елітою». Ми маємо політичну мафію, яка створена в 90-ті роки, яка розмножається і пронизує всі рівні влади.
– Ви відкрито критикуєте реформи останніх років, зокрема децентралізацію і створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Чому?
– Названі вами “реформи” – це слово треба обов’язково брати в лапки – насправді є давно задуманим проектом знищення територіальної ціліснісності України, її соборності, демократії та узурпацією влади. З 2014 року триває завершальний етап того, що було задумано й заплановано ще у першій половині 90-х та імплантовано у Конституцію 1996 року. Впровадили ці сволочні поняття “територіальні громади”, “місцеве самоврядування”, відібрали у сільрад, міськрад і селищних рад, тобто у місцевих органів державної влади повноваження, зробили їх злиденними, а потім стали взагалі знищувати. Розумієте, як хитро задумано? Єдину й неподільну державну систему, основу якої складали сільські, селищні, міські ради, розділили на дві нерівноправні частини: на власне органи державної влади і на так звані органи місцевого самоврядування. Одним махом узурпували владу. Місцеві органи державної влади, якими були і є сільради, міськради, селищні ради, на радість дурникам обізвали в Конституції “крилатим” побутовим терміном “місцеве самоврядування” і в один момент помножили їх силу на нуль. З цього все почалося, а тепер майже завершується. Якщо це не зупинити – українській державі кінець. Без жодного перебільшення. І я наразі не бачу нікого крім мене, хто міг би це зробити – запобігти знищенню України. У мене вже практично готові матеріали для реєстрації кримінального провадження про порушення конституційного ладу і державну зраду всіма цими “реформаторами” – з Порошенком, Яценюком, Гройсманом, Юлією Тимошенко включно.
–Але ж зараз іде процес передачі земель у розпорядження ОТГ?
–Те, що робиться зараз у земельній сфері, це конгломерат тисяч – навіть десятків тисяч – відвертих і системних кримінальних правопорушень можновладців і політиків, тяжких і особливо тяжких злочинів, які з весни 2014 року вчиняються під безпосереднім кураторством Володимира Гройсмана і за його прямої участі.
Всі ті, хто рвався до влади навесні 2014-го, обіцяли передати повноваження із розпорядження землями, в тому числі сільськогосподарськими, місцевим радам. Але не зробили цього. І коли я,прийшовши у Верховну Раду зрозумів, що й не збираються робити – терміново підготував і зареєстрував законопроект N2267 – щодо негайного припинення повноважень Держземагентства і передачу цих повноважень усім існуючим на той час місцевим радам. Сільрадам щонайперше. Гройсман тоді був головою Верховної Ради, слуга олігархів Кутовий – головою Комітету з аграрних питань, вони цей мій законопроект «зарубали» і під назвою “реформи” стали творити розгнуздане антидержавне і антиселянське земельне свавілля .
Так от, про передачу земель так званим ОТГ можу сказати, що це всього лиш грандіозна адміністративна афера, яка оскаржена мною до суду. Кабмін або Держгеокадастр не мають повноважень передавати землю народної власності у власність будь-яких юридичних осіб, в тому числі органів влади – нема для цього конституційних підстав. Відповідно до явно антиконституційного положення закону ” Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно” земля (і взагалі будь-що)у власність не передається, потрібні конституційні підстави. Бо право народної власністі на землю закріплено Конституцією. А їх нема. Тому всі «передачі землі у власність ОТГ» є виключно фейком і тяжким злочином! І самі “ОТГ” – фейк, вони не передбачені Конституцією. А крім того, на території сільрад ніяких державних земель нема! Так що гройсмани із зубками «передають» ніщо із нічого знову у ніщо. Я впевнений, що я все це зупиню і розверну в потрібному напрямку.
–Ви написали Концепцію сільської політики. Яких змін потребує аграрна галузь?
–Аграрна галузь і сільське життя — це різні речі. Аграрна політика розбудована так, що фактично є ворогом села. Агробізнес забрав у селян землю, але дає мало робочих місць. І їх кількість щороку меншає. Де селянину дітися? Відповідь — або йти світ за очі, або заробляти у своєму дворі. Я за другий варіант. Але не в середньовічних, які є до сьогодні у селах, а в сучасних умовах. Щоб і молоді було не противно і не соромно займатися селянською справою. Для цього я розробив концепцію Сільської політики, в основі якої є зокрема «Три модулі» (більше у матеріалі на 2-ій шпальті). Вони допоможуть селянам дуже пристойно, не менше ніж у наймах за кордонами, заробляти у себе вдома.
– Ви за фахом юрист-міжнародник. Як прийшли у аграрну галузь?
– По-перше, я селянин із діда-прадіда, і сам народився та виріс у селі. Від рідного села ніколи не відривався, навіть коли навчався, а потім жив і працював у Москві. У 1998 році односельчани звернулися за допомогою, тому що були у відчаї від розвалу колгоспу. Аграрна й земельна реформи спеціально проводилися так, щоб знищити колективні господарства і дати можливість “номенклатурі” на чужому горі створити приватні бізнеси. На середину 90-х у сільському господарстві були створені ідеальні умови для закріпачення і пограбування селян так званою партійно-господарською номенклатурою. Вона почала паразитувати на земельних і майнових паях селян із перспективою несправедливого заволодіння ними. Я пишаюся, що зламав ці плани і створив чи не єдиний в Україні прецедент чесних стосунків із селянами. Я надав кошти, мої батьки-колгоспники на ці наші спільні гроші викупили за договірною ціною всі земельні й майнові паї односельчан. Потім також були інвестовані великі кошти в техніку й усе інше необхідне для виробництва. Так що моя спорідненість із аграрною і сільською сферою – через моє походження і через інвестування у сільське господарство.
– Ваша велика мрія – щаслива, квітуча Україна. А у вас є маленька мрія?
– У моєму рідному Чаусово-2 на площі понад 30 га на березі Південного Бугу я хочу створити такий дендрологічний парк, який став би в один ряд з кращими зразками паркового мистецтва України. Отака “маленька” мрія.
