Євгенія до повномасштабної війни працювала інженеркою-гідротехніком на Херсонщині. Займалася зрошенням полів, без чого неможливо уявити сільське господарство області. Любила свою роботу, мала стабільність і дружний колектив. Але все змінило вторгнення росії.
Пів року під окупацією, чоловік — у полоні. Після звільнення — переїзди до заходу України й на Одещину та пошуки безпечного місця для дитини. Євгенія продовжувала працювати дистанційно, щоправда, займалася кадровими питаннями. Щоб колеги, які залишилися в окупації, могли й надалі отримувати зарплати. Але 2025 року держава ліквідувала підприємство, адже частина потужностей була окупована, а частина — зруйнована. Так Євгенія залишилася без роботи.
«Хотілося знайти роботу, яка має сенс»
Після переїзду до Миколаєва Євгенія зареєструвалася у Центрі зайнятості. Під час оформлення документів їй розповіли про безоплатні кар’єрні консультації від благодійного фонду «СпівДія» і BlueCheck Ukraine.
«Я подумала: чому б не спробувати? — пригадує Євгенія. — Адже хотілося не просто заробляти, а робити щось сенсове. Я соціальна працівниця за освітою, і мені близьке бажання допомагати іншим, особливо ветеранам».
Кар’єрна консультантка «СпівДії» Наталія Григор’єва допомогла «розчехлитися», як жартує Євгенія. Разом вони оновили резюме, розібрали, як писати мотиваційні листи, підібрали ресурси для пошуку роботи, навіть створили таблицю для відстеження поданих заявок.
«Я давно не шукала роботу, не писала резюме. А тепер розумію, що пошук — це теж робота. І коли тебе хтось підтримує, воно вже не здається безнадійним», — каже Євгенія.
Наталія Григор’єва
«Робота знайшлася швидше, ніж я очікувала»
Євгенія розіслала резюме на кілька позицій, і одна з них виявилася саме «тією». 11 вересня — відправила резюме, 16-го була перша співбесіда, 19-го — друга. А вже 24-го числа — офіційне працевлаштування у відомому благодійному фонді на Миколаївщині.
«Тепер я соціальна працівниця. І відчуваю, що знову приношу користь», — не приховує радості жінка.
Співпраця фонду з центром зайнятості показала, що, об’єднавши ресурси державних та громадських структур, можна досягти реальних результатів і повернути людям економічну спроможність.
«Для нас найкраща мотивація — бачити, як люди повертаються до активного професійного життя та мають більше можливостей для обрання найкращих варіантів для своєї професійної реалізації», — коментує кейс директорка Інгульського відділу Миколаївського обласного центру зайнятості Ольга Кругляр.
«Працюю, навчаюсь, мрію»
Сьогодні Євгенія працює і навіть здобуває нову професію — навчається на грумера: «Хочу мати ще одну справу, пов’язану з турботою. Бо турбота — це те, що нас тримає. Я допомагаю людям, а у вільний час, сподіваюся, допомагатиму й тваринам».
Коли в Євгенії запитують, що б вона порадила людям, які втратили роботу, вона відповідає просто: «Головне — не опускайте руки. Не хапайтеся за перше, що трапиться, але й не бійтеся пробувати. Бо тільки діючи, можна знайти те, що “ваше”».
