Голова селища на Миколаївщині Валерій Хоміцький визнав провину в хабарництві, проте уникнув в’язниці.
Чому корупціонер повернувся до влади та як закон захищає «своїх».
Село Березанка на Миколаївщині, за 600 кілометрів від Києва, здається тихим куточком України. Але за спокійними полями ховається гучний скандал — селищний голова, який кошмарить місцевих фермерів.
Що відомо про скандали з селищним головою
«Зараз я хочу розповісти доволі дивну історію, яка сталася в селищі Березанка. Є селищний голова. Цей селищний голова отримує хабар. Його притягають до відповідальності. Потім через суд виносять вирок, що він винний. Проте замість того, щоб нести відповідальність за скоєне, він повертається на свою посаду», — каже кореспондент Максим Хотіленко.
Затримання Валерія Хоміцького мало вигляд справжнього блокбастера. На своєму білому бусі він посадив Олексія Рябого в машину та відвіз на поле. Там фермер передав йому хабар у розмірі 300 тисяч гривень, після чого спокійно повернувся до селища. Проте там на нього вже чекали правоохоронці. Вони влаштували за ним справжню гонитву і в одному з дворів таки взяли на гарячому з грішми.
«І далі що трапилося, як конкретно його взяли? Вони приїхали. День був призначений для передавання грошей. Приїхали чотири бригади. Вони, як мені здається, обставили всі перехрестя. І далі що? Ну далі він забрав його до свого автобуса, вивіз на поле, тут по полю в районі Краснопілля, і там, щоб той передав гроші в автобусі. Привіз його назад, висадив, а сам почав тікати з території селищної ради», — каже батько фермера Ілля Рябий.
Поговорити з фермером Олексієм Рябим ми так і не змогли — чоловік після пережитого стресу опинився в лікарні з гіпертонічним кризом. Але його батько Ілля Рябий у телефонній розмові детально пояснив схему: голова вимагав хабар за поле площею 10 гектарів, яке штучно оголосили «комунальним» попри те, що фермерське господарство «Одеса» орендувало його роками. Документи? Які документи? Лише готівка в конверті — 300 тисяч гривень за «безперешкодний збір урожаю льону». Коли фермер чинив опір, Хоміцький залучив поліцію: виїзди на поле, заборони на обприскування, погрози штрафами. Урожай зрештою становив лише 3 центнери з гектара — на 240 тисяч гривень, що навіть не покрило витрат, а хабар знизили до 200 тисяч.
Вимагання — не новина для Березанки, де понад 500 фермерів. Усе залежать від рішень селищної ради. Ілля Рябий стверджує: Хоміцький оббирав фермерів регулярно, хизуючись, що «той дав, а той дав», натякаючи на інших аграріїв, які платили за оренду землі чи дозвіл на роботи. Схема з «комунальним» полем — класика корупційного шантажу: спочатку дозволяють засівати, не заважають, а під час жнив висувають претензії на «захоплення» землі, вимагаючи 50% від очікуваного прибутку. За даними НАБУ, в першому півріччі 2025 року розпочато 370 нових розслідувань корупції, значна частина яких стосується зловживань владою на місцях, проте лише невелика частка призводить до реальних звільнень посадовців.
Нікуди тікати — всі докази проти голови: хабарника спіймали на гарячому з міченими купюрами в руках. Село гудить: нарешті з його здирництвом покінчено, бо за останні два роки щонайменше п’ятеро фермерів скаржилися на подібні вимагання. Здавалося б, класична історія: усе на поверхні — арешт, докази, свідки. Голова-корупціонер затриманий, і в селі нарешті можуть обрати нового керівника через позачергові вибори. Але хитрий Хоміцький так просто здаватися не збирався: він пішов на угоду зі слідством, переказав 1 мільйон гривень на ЗСУ як «пом’якшення» і скористався лазівкою в законі, щоб утриматися на посаді.
Далі вирок надходить до ради, але Хоміцький сам його «забирає», ігноруючи конфлікт інтересів. Закон «Про статус депутатів місцевих рад» вимагає звільнення за корупцію, але ця стаття не входить до переліку «тяжких», тож депутати мусять голосувати вручну.
Що кажуть у селищі
І ось голова знову на роботі, наче нічого не сталося. Але чому 24 депутати не зняли його на сесії? Чому громада з 5 тисяч жителів мовчить попри петиції та збори? Журналісти поїхали шукати відповіді, але зіткнулися зі стіною страху: погрози втрати роботи, тиск на родини та «збіги» з перевірками бізнесу.
«Особисто я очікував, я був присутній, один з депутатів, який був присутній, я думав, що під час свого брифінгу, звіту за рік, він складе повноваження. Це було б по-чоловічому, і він би сказав: вибачте, ось у мене є судовий вирок, але, на жаль, цього не сталося. Він продовжував виконувати свої обов’язки, зробив собі бронь 30 числа, а потім, коли почалися досудові розслідування, інші перевірки, він пішов у ЗСУ. Тобто він сховався у Збройних силах», — каже депутат селищної ради Олександр Семенко.
Депутати, які мали б вигнати корупціонера за законом «Про запобігання корупції», ховаються від камер і відмовляються від коментарів — журналісти нарахували п’ять таких відмов за один день.
У Березанці про Хоміцького шепочуться на вулицях: одні кажуть, що «він заможний бізнесмен з активами в аграрці, навіщо йому хабарі?», інші — «це його стиль: влада як бізнес, де все продається». Але всі бояться відкрито говорити: «не на камеру», «я не свідок», «а раптом помста?».
Система тримає громаду в страху, де корупціонери контролюють не лише землю, а й долі людей — від розподілу бюджетів до працевлаштування.
Система — дірява, як решето: Валерій Хоміцький, голова Березанської селищної ради на Миколаївщині, визнав провину в корупції, сплатив штраф у 300 900 гривень і нахабно повернувся до влади. За Кримінальним кодексом України стаття 369-2 частина 2 («зловживання впливом») не передбачає автоматичного звільнення з посади на відміну від тяжчої статті 368 частина 3, за якою загрожує до 10 років в’язниці. Це лазівка в законі «Про місцеве самоврядування», де корупціонери можуть уникнути відповідальності, якщо угода зі слідством пом’якшить вирок. Депутати не поспішають скликати сесію для звільнення, а громада кипить від обурення, але мовчить через страх репресій. Поки хабарник сміється з усіх, система продовжує захищати «своїх», дозволяючи таким, як Хоміцький, утримувати владу.
Що каже Хоміцький
Хоміцький грає в хованки з журналістами: на роботі — зась, двері зачинені, телефон — мовчить, а тепер він «герой» у 123-й бригаді Територіальної оборони ЗСУ, куди пішов 30 березня 2025 року, отримавши бронь як посадовець. Ба більше, хабарник на деякий час зберіг собі заробітну плату.
Сховав хабарницьку шкуру за погонами, щоб перечекати скандал? Під час війни такі спроби уникнути відповідальності — не рідкість, що дозволяє корупціонерам використовувати різні лазівки.
«Що ми маємо в кінцевому результаті? Голова, який, схоже, сховався у Збройних силах, дочекається закінчення війни і спокійно повернеться на свою посаду. А ми побачимо черговий корупційний скандал. Що з цього вийде? Будемо стежити, щоб хапуги не поверталися на свої посади», — йдеться у розслідуванні.
Джерело: ТСН
