У Миколаєві збереглися не лише старовинні будинки та культурні заклади, а й лікарні, які колись були знаменитими та приймали пацієнтів з усіх куточків України.
Проте і сьогодні “не пасуть задніх”. На цей раз редакція сайту 0512 вирішила розповісти про обласну лікарню відновлювального лікування, більш відому, як водолікарняКенігсберга.
Про засновника
Спочатку пропонуємо дізнатися більше про засновника медустановиМихайла Григоровича Кенігсберга. Він був доктором з “нервових хвороб”, одним із засновників санаторію “Сухий фонтан”, членом відділу Російського товариства охорони народного здоров’я та товариства миколаївських лікарів.
Читайте також: Будинок Вимута: жива легенда Миколаєва, що зберігає дух столітньої історії (ФОТО)
Кенігсберг був одним із найактивніших діячів організації есерів і брав активну участь у діяльності миколаївської організації партії соціалістів-революціонерів. Як наголошувалося в документах жандармського корпусу, у його будинку на Пушкінській проводилися сходки членів місцевих есерівських організацій, він проводив “посилену пропаганду серед місцевої інтелігенції”, “рясно забезпечував грошима революційні організації для придбання зброї”. За це в 1906 році його заарештували і відправили на заслання до Якутії терміном на 5 років. Але покарання пом’якшилося, незабаром він повернувся додому і продовжив розвивати свою кар’єру та допомагати людям.
Помер відомий лікар у 1929 році. Тоді йому було 63 роки.
124 роки тому
Так, у біографії Кенігсберга, згадувалося про водолікарню. Справді, Михайло Кенігсберг, за свої кошти, 29 липня 1901 року збудував заклад, у якому проходили водні процедури.
Будинок розташувався на вулиці Велика Морська, 3/1 (нині № 27). Його збудувализа проектом одеського інженераІ. Рейхенбергата за наглядом миколаївського міського архітектораЄ. Штукенберга.
Майстерне використання форм східного зодчества Єгипту, Магрибу та середньовічної Іспанії дозволяє віднести монументальну двоповерхову споруду до кращих пам’яток архітектури рубежу 19 – 20 століть.
Відвідувачів вражали витонченість внутрішнього оздоблення та технічні вдосконалення для водолікування.
“… З під’їзду він потрапляв у велику приймальню, обставленої м’якими меблями. Поруч знаходився кабінет лікаря і електрична ванна з масивним апаратом до вуглекислих процедур “ete”. В середині великої зали в два яруси було влаштовано 25 так званих кабін, обставлених м’якими диванами, столиками та дзеркалами. Поруч – простора світла гідропатична зала, прикрашена ліпниною. З приладів водолікування привертає увагу величезний душ “Шарко”, спіральний душ, сухопарник або “римська лазня” і, нарешті, мармуровий басейн з проточною водою глибиною близько 3-х аршинів (2 м 13 см), кілька фаянсових напів-ванн для масажу та обливання, сидячі ванни. Похила підлога вистелена плитками і сітками для стоку води”.
Читайте також: Історія німецьких колоній на Миколаївщині (ФОТО)
Варто зазначити, щоу дворі знаходилася 47-метрова криниця, яка забезпечувала лікарню найкращою водою в місті. Також лікарню прикрашав чудовий садок.
Водолікарня Кенігсберга була найкращим закладом на Півдні, тоді ще, Російської Імперії. Основним напрямом якого було лікування хворих неврологічного профілю – хворі із захворюванням хребта, опорно-рухового апарату, а також хворі терапевтичного профілю. Спочатку у закладі працювало 3 лікарі та могли приймати лише 50 хворих.
Від втрат до розвитку
Великих втрат водолікарня зазнала під час Першої світової війни. Так як у 1918 році вона була зайнята німецькими військами, а на початку 1920 відведена під гуртожиток біженців, після чого її відновлювали протягом довгих 6 років. Далі водолікарня розвивалася і робота в ній кипіла. Згодом лікарня набуває нового апарату Д’арсанваля, що надає можливість розширити методи електролікування нервових та інших захворювань, а пізніше розширюється і її територія.
У 1936 році поряд з головним корпусом комбінату в одноповерховій будівлі розміщуються гінекологічне, електролікувальне відділення та рентгенкабінет. Звичайно розширюється і штат. Так, на початку 40-х років у водолікарні працювало 34 спеціалісти.
Читайте також: Історія першої трамвайної підстанції у Миколаєві, яку виставили на аукціон (ФОТО)
Протягом 60-80-х років лікарня була методичним центром надання кваліфікованої фізіотерапевтичної та методичної допомоги, міської та сільської охорони здоров’я. Тут діяли кабінети: лікувальної фізкультури, функціональної діагностики, зубний кабінет та відділення субаквальних ванн, що дозволяло щодня приймати 450 – 500 хворих.
Родзинкою водолікарні було і є відділення теплолікування. Подібні відділення є рідкістю в нашій країні. Потрібно віддати належне довгій підготовці до процедури теплолікування: грязь кладуть в тару, ставиться на котел або плитку і підігрівається знизу, за тим жінка-робітник бере весло і помішує цю грязь. Далі, грязь подається в міні сховище, після чого опиняється в газоварці, з газоварки порційно, під тиском, вичавлюється в стерильний мішок і виходить грязьова аплікація. Зрештою, бруд закутується і через вікно подається для пацієнта.
У наш час лікарня продовжує працювати та її послугами активно користуються. Миколаївська водолікарня протягом усього часу йде вперед з одним девізом – “Повертаємо здоров’я людям”.
