07.08.2025

Миколаївський ТЦК відмовляє у компенсації матері загиблого Героя

“Мій син загинув на фронті. А держава робить вигляд, що цього не було”: як Корабельний РТЦК та СП м. Миколаєва блокує компенсацію у 15 мільйонів гривень матері загиблого Героя.

Про це повідомляє ТГ-канал “Мультличности”

5 вересня 2022 року поблизу села Білоусове, що на Херсонщині, під час виконання бойового завдання загинув Сироватський Сергій Сергійович, 26-річний військовослужбовець, позивний «Боксер». Він служив у складі 7-го окремого батальйону «Арей» Української Добровольчої Армії, з перших днів повномасштабного вторгнення боронив Україну на передовій.

Його командир, побратими та рідні однозначно підтвердили, що Сергій загинув під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану.

Про це свідчать:

 Аудіозапис телефонного дзвінка від командира, в якому він повідомляє матері про загибель сина на бойовій позиції.

 Публікації в соцмережах

 Експертні висновки щодо тілесних ушкоджень, характерних для поранень від вибухових пристроїв.

 Висновок ВЛК про повну придатність Сергія до служби за кілька місяців до смерті (травень 2022 р.).

Проте вже понад 2 роки Корабельний РТЦК та СП м. Миколаєва блокує виплату компенсації, передбаченої Постановою Кабміну №168 — 15 мільйонів гривень одноразової грошової допомоги родині загиблого військового.

У чому проблема?

Військово-лікарська комісія відмовилась визнавати смерть Сергія такою, що пов’язана із захистом Батьківщини, мотивуючи це відсутністю остаточної причини смерті (через “кардіоміопатію”, яка навіть не підтверджена).Водночас:

Жодної згадки про серцеві хвороби у Сергія до загибелі не було;

Повторна експертиза не змогла підтвердити чи спростувати діагноз;

Присутність у зоні бойових дій, поранення від вибуху та виконання завдання — підтверджені;

Командир батальйону публічно підтвердив, що загибель сталася в бою.

Мати Героя — Галина Лісєвич — зібрала повний пакет документів, офіційних висновків, свідчень. І вже два роки бореться з системою, яка не хоче визнавати правду.

Вона звертається до громадськості, журналістів, правозахисників:

«Мій син загинув на війні. Зброю тримав у руках. Виконував наказ. А мені кажуть: ні, це не пов’язано із захистом Батьківщини. Це — знущання. Це не про гроші — це про гідність. Я не дозволю знецінити його смерть».

 Закликаємо:

Міністерство оборони України — взяти під контроль цю справу;

Уповноваженого з прав людини — перевірити дії посадовців Корабельного РТЦК.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *