Рік за роком він вивчав “роботу” чиновників, бачив, як панує хаос, як методично розкрадаються державні кошти, як посадовці з холодним зневажінням дивляться на проблеми людей.
Він нікуди не поспішав. Не кричав. Просто дивився. Аналізував.
А одного разу вийшов на “сіру площу”, де можновладці так люблять урочисті промови, і підірвав їх тишу — заспівав.
Твердо, ясно, без прикрас. Кожна фраза — наче удар, але без злості, лише з холодною точністю.
Бо коли все навколо прогнило, коли довкола брехня, коли влада живе у власній казці, найгострішою зброєю стає не лайка – потрібно сказати правду.
Голосно, чітко, без жалю.
Джерело: НиколаевПОСТ
