25.08.2024

Миколаївці за кордоном вийшли на Ланцюг Єдності

Україна відзначає 33-ту річницю своєї незалежності.

І третій рік поспіль ми відзначаємо головне свято країни за умов повномасштабної агресії рашистів. Це дуже непростий шлях та величезна ціна нашої Незалежності.
Війна розкидала мільйони українців у всьому світі.

24 серпня 2024 року, громадяни України, де б вони не знаходилися, вийшли на Ланцюг Єдності, щоб показати всьому світу нашу незламність.«Живи́й ланцю́г» — символічна акція єднання, яку проводять люди,згуртувавшись та тримаючи один одного за руки ,в різних країнах.

Головна мета заходу – привернути увагу світу до України, згуртувати міжнародну спільноту і українців за кордоном в одну глобальну акцію та об’єднатись навколо нашої країни.

У невеличкому містечку Віль та його околицях, у землі Північний Рейн-Вестфалія на заході Німеччини, знайшли притулок близько ста українських громадян. Серед них є наші земляки.

24 серпня небайдужі українці зібралися у центрі Віля. Вони представляли різні регіони України – Львів, Миколаїв, Харків, Дніпро. Як вдалося з’ясувати нашому кореспондентов, у більшості присутніх багатодітні сім’ї. В результаті варварських з обстрілів багато хто втратив житло. А деякі були змушені залишити Україну, щоб продовжити лікування в Німеччині. Але всіх їх поєднує одна любов і віра. Любов до України та віра у Перемогу України над рашистськими варварами.Організатором сьогоднішньої акції став миколаївський громадський діяч, учасник Революції Честі та Гідності.Перед початком заходу учасники прослухали гумореску “Це скоро трапиться…”, яка була опублікована на нашому ресурсі
Вона зі сміхом і схваленням була сприйнята присутніми. А на згадку вони отримали магнітики на холодильник, на яких зображено найближче майбутнє головного *уйла 21 століття.

Потім учасники сьогоднішньої акції перемістилися до міської ратуші Віля, де рівно о 19-00, узявшись за руки, утворили “Ланцюг Єдності”.У цей же час подібні акції відбулися у десятках міст Європи.

Після закінчення офіційної частини заходу активісти довго не розходилися. Вони обмінювалися контактами та планували надалі проводити спільні акції. Але мабуть головною домінантою практично всіх учасників є мрія та бажання якнайшвидшого повернення на Батьківщину.

І те, що вони роблять сьогодні, це їхня маленька цегла в фундамент нашої спільної великої Перемоги над ворогом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *