Нерозвідані кургани скіфських часів на території Миколаївської області, в яких можуть бути надзвичайні цінності, руйнують і розкрадають, кажуть вчені.
DW поспілкувалася з цією проблемою з українськими археологами.
Грабіж царського кургану: рік без охорони та вироку
Багатометровий котлован серед великого насипу, що руйнується від негоди та дощів. Саме такий вигляд нині має унікальна пам’ятка археології — величезний царський скіфський курган V століття до н. е. поблизу села Скобелеве Миколаївської області. Його висота сягає восьми метрів, діаметр — понад 85 метрів. За обсягом це поховання вдвічі більше за курган «Товста Могила» у Дніпропетровській області, де в 1971 році знайшли відому золоту пектораль скіфського царя.
Рік тому невідомі привезли бульдозер та екскаватор, виставили охорону та почали шукати скарби. Грабіжникам завадили місцеві активісти. З того часу за рік правоохоронці встановили трьох замовників злочину, направили справу до суду, проте його розгляд досі не відбувся. Сам курган певний час охороняли правоохоронці, але зараз він абсолютно не захищений. Коштів на його консервацію чи подальшу розвідку ні місцева, ні центральна влада не мають, розповідають археологи.
Масові пошкодження поховань
Лише при поверхневому огляді розкопаного кургану місцеві археологи виявили людські останки та бронзове люстерко з дерев’яною ручкою.
Лише на Миколаївщині зараз налічується приблизно три тисячі стародавніх курганів, із них два десятки — саме великі скіфські поховання, підраховує дослідник. Проте доля таких пам’яток катастрофічна, останнім часом вчені фіксують дедалі більшу руйнацію з боку так званих «чорних» археологів та місцевих фермерів.
Історик та активіст Ілля Зелінський розповідає, що під час нелегальних розкопок
претенденти можуть знаходити монети, прикраси, амфори. Далі їхня доля — це приватні колекції, перепродажі всередині країни або на закордонних аукціонах.
У землі лежить ешелон золота
В Україні зараз працює близько 400 професійних археологів, тоді як тільки претендентів на металодетектори, за різними оцінками, від 25 до 55 тисяч. Такі підрахунки наводить скіфолог, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Юрій Болтрік. Він визнає, що окрім таких мисливців за скарбами у різних областях країни працюють цілі команди мародерів із професійною технікою, які зі знанням справи обирають саме скіфські могили.
Всі опитані археологи зазначають, що зруйнований курган Миколаївської області потрібно було б далі професійно дослідити. Однак повноцінна розвідка поховання таких масштабів коштуватиме кілька десятків мільйонів гривень. Поки що цих грошей в українських наукових установ немає.
Реєстр металошукачів та археологічна поліція
За оцінками археолога Юрія Болтрика, у кургані біля Скобелєва, крім центральної похоронної камери, знаходяться ще одна чи дві бічні могили. На його думку, Україна має запровадити археологічну поліцію та моніторинг територій за допомогою супутників, щоб протистояти нелегальним шукачам скарбів.
На думку Олександра Смирнова, запобігти «чорній» археології можна було б завдяки реєстру металошукачів. Також, за його словами, місцева влада має усвідомити, що саме вона, насамперед, відповідальна за стан місцевих пам’яток.
Опитані археологи скептично налаштовані щодо реальних вироків у справі розграбування кургану на Миколаївщині та можливих компенсацій за його руйнування. Тим часом, чергове судове засідання у цій справі було призначене на 4 листопада.
