20.11.2015

На Миколаївщині ветерана привітали з ювілеєм

1 001Адміністрація Центрального району привітала з 95-річним ювілеєм учасника бойових дій Поповенка Г.О.

5 листопада 2015 року свій  95 – річний ювілей відзначав житель Центрального району, учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни,  людина із значними досягненнями та неабияким бойовим, трудовим і життєвим досвідом –  Поповенко Григорій Олексійович. Повідомляє адміністрація Центральног району міста Миколаєва

З цією визначною датою привітали ювіляра адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради та рада ветеранів Центрального району. В теплій та щирій обстановці гості  поспілкувалися з ветераном. Ювіляр розповів про свій життєвий шлях, про те, як воював під час Великої Вітчизняної війни та працював після її закінчення.  Гості побажали ювіляру міцного здоров’я, радості,  довгих років життя в такому ж оптимістичному настрої і вручили ювіляру квіти, цінні подарунки та подячний лист адміністрації Центрального району та ради ветеранів Центрального району «За ратний подвиг у роки ВВВ та багаторічну працю на благо нашої Батьківщини».

Народився ветеран  у 1920 році в селі Малий Бейкуш (нині Чорноморка) Очаківського району, у сім’ї   рибалок. Навчався в Очаківській середній школі №1.

Після закінчення десятирічки, Григорій Поповенко працював у районній газеті «Колективіст Очаківщини». Коли прийшов час йти в армію, в 1939 році, був призваний на службу до лав військово-морського флоту. Був зарахований курсантом в мінно-торпедну школу в місті Кронштадті. Це було у жовтні, а вже 30 листопада 1939 року почалася радянсько-фінська війна. Навіть не закінчивши спецшколу, Григорій Олексійович добровільно подав заяву про відправку на фронт. І в той же день в складі Першої особливої ??морської десантної бригади брав участь у боях на фінських островах – Сескарі, Лавенсаарі, Тютерсаарі та Гогланд.

Велика Вітчизняна війна, з першим її бомбардуванням, застала його в тому ж Кронштадті. У складі морської десантної бригади Г.А. Поповенко воював  від естонського кордону до самого Ленінграда. 21 вересня 1942 року в бою за місто Петергоф був важко поранений, отримав тринадцять осколкових поранень. Після чого були довгі роки лікування та реабілітації, але на фронт він вже не повернувся.

Трудову діяльність розпочав в 1943 році з посади секретаря Мумінабадського райкому комсомолу (місто Таджикистан). В серпні того ж року був направлений в Україну з метою організації робіт по відновленню народного господарства.

З 1950 по 1952 роки навчався в Одеській вищій партійній школі і заочно в Одеському сільгоспінституті. У 1958 році, після закінчення заочного відділення Вищої партійної школи при ЦК КПРС, працював першим секретарем Баштанського райкому партії. У 1963 році переведений на посаду інспектора Миколаївського обласного комітету партійного державного контролю.

Після виходу на пенсію працював головним агрономом-землевпорядником Миколаївської обласної спілки садівничих товариств, читав лекції по захисту садів у вечірньому університеті садівників.

Займався організацією робіт по впровадженню нових високоврожайних та стійких до сільськогосподарських хвороб і шкідників сортів яблунь, груш, абрикос, винограду тощо.

Двічі обирався депутатом Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих, депутатом Очаківської міської ради, двічі депутатом Привільнянського райвиконкому і двічі депутатом Баштанської райради.

Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни І ступеню, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «За мужність» ІІІ ступеню, медаллю та Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР і п’ятнадцятьма іншими медалями.

Непроста доля випала на життя Григорія Олександровича. Але він з гідністю пройшов усі випробування  і став прикладом для наслідування як для своїх нинішніх вихованців, так і для декількох поколінь миколаївської молоді. Сьогодні незважаючи на свій поважний вік  – ювіляр почуває себе дуже добре та самотужки дає собі раду. Жвавий та усміхнений, він надзвичайно радів гостям, активно дякував представникам влади, що пошанували його візитом.

 

 

Leave a Reply