На Миколаївщині ГО “Гард туристичний” спільно з Південноукраїнським міським історичним музеєм розробляє туристичний маршрут, який об’єднає кар’єр із білими скелями, Арбузинський, Петропавлівський та Актовський каньйони.
Усі локації розташовані на території національного природного парку “Бузький Гард”.
Про це розповів краєзнавець Василь Селявін.
За словами Василя, маршрут має мету — привернути увагу до природних та історичних пам’яток у центральній частині Миколаївської області. Зокрема, до правого берега річки Мертвовод, який відвідують рідше за інші туристичні місця регіону.
Кар’єр з білими скелями
Першою точкою маршруту стане кар’єр із білими скелями поблизу села Трикрати. Світлі скельні породи вирізняються на тлі степового ландшафту, тому ця місцевість приваблює туристів і фотографів. Тут також часто організовують весільні фотосесії.
Як пояснив краєзнавець, характерний світлий колір скелі мають завдяки мергелю — осадовій гірській породі, яка займає проміжне місце між вапняком і глиною. Відтінок породи може змінюватися залежно від пори року та погодних умов.
Арбузинський каньйон
Наступною локацією маршруту є Арбузинський каньйон, розташований у долині річки Арбузинки в центральній частині Українського кристалічного щита. Його ще називають “малим Актовим каньйоном”. Тут можна побачити скельні утворення заввишки від 30 до 50 метрів і степові краєвиди.
Поблизу каньйону росте близько 900 видів рослин. Серед них — ковила, ромашка лікарська та молодило руське, яке в народі також називають кам’яною трояндою або заячою капустою.
Для відвідувачів на території встановили туристичний навігаційний вказівник Національного природного парку “Бузький Гард”. На інформаційній табличці розміщений QR-код із номером локації 12, за допомогою якого можна отримати додаткову інформацію та прослухати аудіорозповідь про місцевість.
Також покажчик вказує напрямок руху туристичним маршрутом.
Петропавлівський каньйон
Каньйон розташований поблизу села Петропавлівка Вознесенського району, близько п’яти кілометрів вище за течією від Актовського каньйону. Локація відома гранітними схилами та краєвидами долини річки Мертвовод.
“Петропавлівський каньйон менш популярний серед туристів. Якщо хочеться тиші, єднання з природою, то це місце найкраще підійде для відпочинку”, — говорить наукова співробітниця Південноукраїнського міського історичного музею Світлана Корчомна.
У каньйоні можна побачити скелю “тещин язик” — кам’яну брилу характерної форми. Також тут ростуть рідкісні види рослин.
“Для мене Петропавлівський каньйон — це не просто мальовнича локація, а справжнє місце сили, де я надихаюся; він дарує мені внутрішню гармонію та нагадує, наскільки прекрасною є наша Миколаївщина”, — каже директорка міського історичного музею Зореслава Клименко.
Актовський каньйон
Останньою зупинкою маршруту стане Актовський каньйон біля села Актове. Він розташований на річці Мертвоводі і належить до найвідоміших природних пам’яток Миколаївської області.
Зі слів Василя Селявіна, раніше ця місцевість мала назву “Сагайдак”. Вона походить від форми каньйону, вигин якого нагадує сагайдак — шкіряний футляр для стріл. Цю назву використовували ще за часів запорозьких козаків до початку XIX століття.
Поряд з каньйоном розташований старовинний брід, яким у минулому переправлялися через річку.
“Там далі брід. Тут їх загалом було три. Вони сходилися на правому березі. Брід вище за течією йшов з боку села Торговиця Кіровоградської області та з Черкас — це частина “Чорного шляху”. Він ішов далі на Дніпро і на Крим. Як каже мій знайомий тюрколог Олександр Галенко, мільйони українців прогнали тим “Чорним шляхом”.
За словами краєзнавця, нижче за течією існували ще два броди. Один проходив з боку Гарду і належав до “Королівського шляху”, який також відомий як Керван-Толі або Кучманський. Інший пролягав із Прибужжя та мав назву Піщаний Брід.
“Усі ці три шляхи сходились і йшли на Дніпро через річку Солону, через Аргамаклію— там стояв Аргамакли-Сарай, через Ісунь, через Інгул, виходили на Нову Каховку і на Крим”, — говорить чоловік.
В Актовському каньйоні для туристів встановили інформаційний стенд і навігаційний вказівник. Відповідно до маркування маршруту, ця локація має номер 14.
Джерело: Суспільне
