Мерзота, що називається владою, придумує все нові й нові способи грабежу й розвалу країни, – пише народний депутат Аркадій Корнацький на своїй сторінці у Фейсбук.
Деякі з них на днях яскраво проявили себе на Миколаївщині, коли влада і так звані громадські активісти, серед білого дня і в буквальному змісті на великій дорозі, намагалися вчинити “наїзд” на фермера Тарабріна.
Тим хто не розуміє, що насправді відбулося, пояснюю.
Влада, розкрадаючи до 90% коштів на дорожне будівництво, знайшла на кого “перевести стрілки” за відсутність доріг – на перевізників зерна. Мовляв, дороги розбиті через “перегруз” вантажівок.
Але стратеги знищення України завжди придумують не тільки спосіб обману суспільства, але й перетворюють його на черговий корупційний проект.
Так і у випадку із ГВК – грузовими вантажними комплексами, а попросту кажучи – автомобільними вагами, які встановлюють НА ОБОЧИНАХ ДОРІГ.
Якщо хтось думає, що ці ГВК хоча б на йоту сприяють збереженню доріг, то він повний дурень!
Ні для чого іншого, крім як для примушення перевізників зерна платити мзду, ГВК не служать!
Звісно, не рахуючи мети обману суспільства.
ГВК-здирство здійснюється в основному в два способи, які умовно можна назвати гуртовим (оптовим) і роздрібним.
“Оптовий” спосіб – це коли власник великого парку зерновозів домовляєтся про безперешкодне пересування своїх машин і платить хабар “наверху”, на рівні “смотрящого” за цією корупційною схемою.
І вантажить та везе скільки влізе. Про це відкрито хваляться водії агрохолдингів, зокрема “Нібулону” – їх ніхто не чіпає.
“Роздрібний” спосіб – коли з невеликих приватних перевізників, у тому числі з фермерів, які везуть власне зерно, платню вимагають на місці.
Причому, з перегрузом чи без нього завантажена машина, не має жодного значення – головне, загнати зерновоз на ГВК. Остальне – то вже справа “ловкості рук”. А якщо водій упреться, не погодиться платити, буде доказувати, що перевантаження нема – будуть мурижити багато годин з пошуком вагів для контрольного перезваження. Будуть доводити до того, щоб пожалів, що не погодився дати хабара.
Тарабрін це знав і поступив правильно і мужньо. Він висипав зерно на землю, але не підкорився “беспредєльщикам”.
І от тепер про тих, хто на нього “наїхав”.
Ми є свідками феноменального для нашого часу явища: об’єднання зусиль влади і “громадської організації” проти простого сільгоспвиробника, проти фермера! Причому не тільки “на великій дорозі”. Вони вже пішли у наступ і сьогодні вимагають від “правопохоронних органів” … кримінального переслідування того, кого вони хотіли пограбувати!!!
Чи потрібні ще якісь докази, що це одна банда?!
Я особисто вже давно розпізнав фейкову сутність всіх тих “громадських” організацій, які буйним квітом квітнуть у нашій країні останніми роками – це виключно проекти злодіїв при законі, якими є керівники органів влади. Сподіваюся, що “справа Тарабріна” багатьом відкриє очі – як і всі інші “розкручені” “громадські” проекти, ті “активісти”, що разом із корумповною до кісткового мозку “Укртрансбезпекою” наїжджає на Тарабріна, є прислужниками привладних злочинців і самі є злочинцями.
Закликаю всіх чесних сільгоспвиробників підтримати Віталія Тарабріна і дати гідну відсіч усім мерзотникам, які на нього нападають!
