Інгульський районний суд Миколаєва призначив шість років позбавлення волі громадянину за незаконний збут метадону.
За матеріалами справи, обвинувачений 17 квітня поточного року незаконно придбав наркотичний засіб – метадон, масою не менше 1,244 грама, який у подальшому, підтримуючи зв’язок із наркозалежними особами за допомогою мобільних телефонів, використовуючи у спілкуванні заздалегідь обумовлені фрази та слова, збув на території Миколаєва.
Зокрема, о 12:30 того ж дня він збув п’ять упаковок “Метафін” загальною кількістю 50 таблеток, отримавши за його збут грошові кошти у сумі 5 тисяч гривень. Однак покупець добровільно передав товар працівникам поліції.
Крім того, вже у травні він таким самим способом збув наркотичну речовину, за що отримав іще 10 тисяч гривень. Під час обшуку поліцейські в нього також вилучили наркотики.
Обвинувачений у суді свою провину визнав у повному обсязі. Розповів, що проживає із матір’ю, яка має другу групу інвалідності. Протягом тривалого періоду часу він є наркозалежною особою, у зв’язку з чим перебуває на замісній терапії в закладах охорони здоров’я, тому за відповідним направленням лікаря безкоштовно отримує у лікарні та купує в аптеках наркотичні засоби метафін та метадон у вигляді пігулок для власного вживання. У нього є знайомий, який попросив йому за гроші продати наркотичні речовини.
Суд дослідив пом’якшуючі та обтяжуючі обставини у справі, характеристику особи, яка свідомо обрала спосіб життя, пов’язаний із незаконним обігом наркотичних речовин, не працює та ніколи не працювала, не займається суспільно корисною діяльністю.Характеризується посередньо, неодружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Водночас суд не визнав пом’якшенням те, що обвинувачений проживає разом із хворою матір’ю, яка потребує його догляду та допомоги, оскільки суду не було надано жодних належних та допустимих доказів того, що обвинувачений є опікуном чи піклувальником своєї матері, а також що остання дійсно потребує його допомоги.
“Крім того, протягом строку перебування обвинуваченого під вартою з часу його затримання 04.05.2026, що складає майже чотири місяці, його мати проживає без обвинуваченого та будь-якої допомоги з його боку, що свідчить про її можливість окремого самостійного проживання без сина”, – вказав суд.
Отже, суд вважав за потрібне призначити йому покарання у вигляді реального позбавлення волі, оскільки інші види покарання є недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
У результаті суд визнав його винним за ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив йому шість років позбавлення волі з конфіскацією майна.
