Перші згадки про парк “Ліски” у Миколаєві датуються кінцем 18 століття.
За час свого існування він змінювався як за площею, так і за особливостями флори.
Тут розташовувалися дачі та літня будівля морського зібрання, пізніше — “інвалідні хутори”. А наприкінці 20 століття парк отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Яким був і став парк за свою понад 200-річну історію кореспондентам Суспільного розповіли миколаївські історики.
Читайте також: Історія німецьких колоній на Миколаївщині (ФОТО)
“Шовковицю в Миколаєві почали активно висаджувати за часів адмірала Грейга — у першій чверті 19 століття. Скоріше за все, вік цього дерева становить приблизно 200 років”, — говорить історик.
З його слів, перша згадка про “Ліски” датується 1790 роком.
“Фалєєв написав листа Потьомкіну, де було сказано, що на площі 830 десятин розташовано 35 невеличких лісків. На початку 19 століття тут були розташовані дачі та літня будівля морського зібрання”, — каже Ніколаєв.
Після офіційного заснування площа парку тоді була значно більшою — 910 гектарів замість звичних 35, розповідає співробітник обласного краєзнавчого музею Ілля Хворостянюк.
“Ділянка парку починалася від сучасного району Центрального ринку та міського стадіону й охоплювала всю цю частину Миколаївського півострова. “Ліски” переважно складалися з в’язів, беріз та осик, а також мали невеликі насадження фруктових дерев”, — говорить Хворостянюк.
Історик Ігор Ніколаєв розповів, що в другій половині 19 століття з’явилися так звані “інвалідні хутори”, які отримали свою назву після подій 1853-1856 років — Кримської війни, коли на території парку було надано землі інвалідам-ветеранам цієї війни.
Читайте також: Історія першої трамвайної підстанції у Миколаєві, яку виставили на аукціон (ФОТО)
Наприкінці 19 століття на території парку будують завод “Наваль”, нині — Чорноморський суднобудівний.
“Після завершення Другої світової війни тут майже не залишилося вцілілих дерев, і історія парку розпочалася заново — з висадки насамперед хвойних рослин”, — каже історик.
У 1974 році парк отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва, проте з початком будівництва мікрорайону Намив зіткнувся з екологічними проблемами, говорить Ніколаєв.
“Чому? Тому що берегова лінія була буквально в метрах 50 від озера Солене. Озеро було повʼязане протокою з Бузьким лиманом, і ситуація з водою була трохи інша. Ну а коли був збудований мікрорайон — прямого звʼязку з лиманом вже не було і озеро почало потихеньку засихати. Крім цього озера, тут було ще кілька озер”.
Читайте також: Історія Миколаєва: таємниці Вітовки
Нині над благоустроєм парку працюють 12 озеленювачів, розповідає майстерка дільниці КП “Миколаївські парки” Олена Доргаліс. Прибирають “Ліски” завдяки отриманим від Данії комбінованим машинам.
“На даний час в парку не вистачає сучасного за стандартами туалету. Зараз у парку є три біотуалети, які постійно дезінфікуємо. Друге глобальне питання — це дорожнє покриття. Його не вистачає в парку. Той асфальт ще покладений, мабуть, у 80-х роках”, — розповідає Олена Доргаліс.
Також, каже жінка, хотіли б аби привели до ладу розташований поруч аварійний кінотеатр “Іскра”. Про глобальні плани — поки не говорять.
