Одним із найважливіших факторів національної безпеки є система цивільного захисту.
Старожили Миколаєва пам’ятають, як кілька десятків років тому у Миколаєві на підприємствах, установах та організаціях проводились навчання з цивільної оборони. Над містом звучала сирена, відпрацьовувалися шляхи евакуації до бомбосховищ. А самі бомбосховища утримувалися у належному порядку. Старожили Миколаєва добре пам’ятають, що у більшості будинків, збудованих у 50-х роках, минулого століття, так званих “сталінок”, були чудово обладнані бомбосховища. Оскільки будинки будувалися після Другої світової війни, то вони були розраховані на ядерне бомбардування.
Ще у 90-х роках у них стояли прилади дозиметричного контролю, газоаналізатори, повітряні фільтри. Був солідний запас питної води. Але прийшли двотисячні. І жага наживи переважила потреби цивільної оборони.
Міська влада почала розпродавати підвальні приміщення, в яких були розташовані бомбосховища. Про те, що це стратегічні об’єкти, ніхто з чиновників не згадав. Натомість з’явилися секс шопи, масажні кабінети, магазини одягу, кафе тощо.
У 2014 році розпочалася російсько-українська війна. Минуло 12 років та 2, 5 роки повномасштабної агресії рашистів.
Здавалося б за цей час, система цивільного захисту має бути відпрацьована як ідеально складений механізм. Але не так сталося, як гадалося.
Ще у квітні 2022 року ми провели невелике розслідування.
Читайте також: Замість бомбосховищ – секс-шопи. Реальності Миколаєва
Воно розкрило жахливі масштаби знищення бомбосховищ.
Факти та цифри.
Станом на травень 2021 року у Миколаєві налічувалося 222 сховища. Про це повідомляв начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради Олександр Герасименя у відповіді на запит кореспондентів Суспільного.
Тоді серед 222 сховищ було: 78 державної форми власності, 97 комунальної форми власності, у тому числі чотири сховища в обласній комунальній власності, 47 приватної форми власності.
Минуло кілька місяців. І в січні 2022 року, на нараді у Миколаївській мерії, заступник міського голови Юрій Степанець озвучує вже іншу цифру – 79 бомбосховищ.
Минуло ще 4 тижні. Почалося повномасштабне вторгнення рашистів в Україну. У переліку, оприлюдненому управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, фігурують 68 укриттів.
Заради справедливості варто відзначити, що у перелік захисних споруд цивільного захисту (сховищ),які можна використовувати для укриття населення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій на території м. Миколаєва, який розміщено на сайті міськради 25.03.2022 роки, включено вже 82 об’єкти.
Як це не парадоксально звучить, але складається враження, що в Миколаївській міськраді діяла ДРГ, завданням якої було знищення миколаївських сховищ.
І зараз коли, за два з лишком роки після початку повномасштабної війни, спікери міськради бравурно озвучують плани щодо створення нових бомбосховищ, на які виділяються мільйони гривень звучить це дуже неординарно.
Нам вдалося поспілкуватися із депутатами, минулих скликань. І вони називають прізвища людей, які безпосередньо причетні до знищення бомбосховищ.
Це Чайка, Пеліпас, Болотний. Більшість із цих персонажів живе і чудово почувається. А багато жителів Миколаєва вважають, що нові бомбосховища треба будувати за рахунок цих персонажів.
Але дивує інше. Дивує відсутність реакції на те, що відбувається, з боку правоохоронних органів.
А може на наших очах створюється сюжет нового роману під назвою “Злочин без покарання”?
