В Україні трохи більше 40% населення досі не готові доєднатися до лав Сил оборони, онак ситуація дещо стабілізувалася порівняно з квітневими настроями.
Зараз таких лише 41,5%, тоді як у квітні цей показник сягнув 44%.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Про готовність доєднатися до військової служби ми запитуємо в українців вже втретє, і аналіз динаміки настроїв сьогодні свідчить про певну стабілізацію та часткове відновлення показників готовності долучитися до Сил оборони після 3%-го квітневого падіння.
Також варто зазначити, що загальні настрої українців, які готові або не хочуть служити, протягом останніх трьох місяців майже не змінились і коливаються в межах 5% за всіма можливими маркерами.
Як свідчать дані опитування, рівень готовності стати до лав Сил оборони (особисто або через найближчих родичів) у тарвні коливається в межах 15-17,5% залежно від часового горизонту.
Найбільша група респондентів все ще заявляє про неготовність до служби (41,5-47%), а близько третини опитаних (32-33%) продовжують вагатися. Стабільним залишається тренд на вичерпність ресурсу при наддовгому плануванні: якщо на дистанції у 3 роки частка тих, хто «вже служить/служать родичі», становить 9%, то при затягуванні війни на 10 років цей показник знижується до 5%, що вказує на побоювання щодо неможливості тривалої служби.
У травні зафіксовано такі ключові тенденції щодо готовності до служби українців:
На короткій дистанції (3 роки) показник зафіксувався на рівні 17,5% проти 17% у квітні. Тобто суттєвих відмінностей не зафіксовано.
Спостерігається часткове відновлення оптимізму на середній та довгій дистанціях – після невеликого падіння у квітні, у травні готовність мобілізуватися у разі тривалості війни 5 років зросла з 14% до 16%, а у разі 10 років – з 13% до 15%.
Щодо категоричної відмови служити – бачимо певну стабілізацію. Показник у травні зафіксувався на рівні 41,5% за умови 3-річної служби. Натомість на супердовгій дистанції (10 років) рівень відмови зафіксувався на максимальній позначці у 47%. Такий самий показник ми мали і у квітні.
Підсумовуючи, варто зауважити, що поточні коливання показників є мінімальними і не перевищують стандартну статистичну похибку, тому ці зміни доцільно розглядати виключно на рівні мікротенденцій.
Джерело: Слово і Діло
