19.08.2022

“Примушували копати собі могилу”. Голова Бузької громади розповів про перебування у російському полоні (ВІДЕО)

Голова Бузької громади, що на Миколаївщині, Юрій Заволока провів п’ять годин у полоні російських військових. Його тримали під прицілом та примушували копати собі могилу.

Про те, як тікав з полону, Юрій Заволока розповів журналістам Суспільного.

Третього березня, у свій день народження, Юрій Заволока виїхав з одного із сіл своєї громади за дружиною та сином, щоб перевезти їх у безпечніше місце. З березня Вознесенському районі вже точились бої, туди зайшли наземні війська Росії.

“Поїхав польовими дорогами, мені потрібно було перетнути дорогу Р-55 і на цій дорозі вони з лісосмуги вийшли — два представники Російської Федерації з автоматами. Коли я зупинився, я сподівався довести їм, що я просто водій, що їду за своєю сім’єю, чому не сам, тому що їду з товаришем. Але вони не повірили, почали особистий обшук і при особистому обшуку, я не виклав службове посвідчення”, – каже Юрій Заволока.

Дізнавшись, що затримали сільського голову, військові РФ попередили: співпраця або смерть, — розповідає Юрій Заволока.

“Я сказав, що я буду з ними спілкуватись. І потім почалось, мабуть, найголовніше. Мене відвели у лісосмугу, де була їхня техніка, де перебували представники РФ, саме військовослужбовці, й вони почали випитувати з мене інформацію”, говорить чоловік.

За словами Юрія Заволоки, російські військові були впевнені, що на території громади розташовані підрозділи НАТО та нацистські формування.

“На третє березня вони були вже впевнені, що Миколаїв, Херсон і Одеса під їхнім керуванням. Коли їм говориш, що це не так, вони говорять, що ти нам брешеш, ми знаємо, нам вже повідомили – це вже всі наші обласні центри, ми вже всім керуємо. Їх дуже цікавила переправа через річку Південний Буг”, – розповідає голова Бузької громади.

З його слів, допит періодично припиняли.

“Я їм збрехав у деяких моментах, довелось. Навіть казав, що десь є маленька кількість, казав, що мости підірвані, заміновані. Вони мені то давали спокій, з відповідною охороною з чотирьох-п’яти людей, і потім знов продовжували допит. Заставляли копати собі могилу”, – каже Юрій Заволока.

У лісосмузі, в таборі військових РФ, на той момент було близько десять полонених.

“Їм було не цікаво спілкуватись із просто жителями, вони думали, що я, мабуть, знаю всі таємниці наших військовослужбовців, тому вони намагались більше тиснути на мене, для того, щоб я їм надав цю інформацію, водили туди-сюди, давили психологічно”, – говорить чоловік.

Великим везінням Юрій Заволока називає артилерійський обстріл з боку Збройних сил України по позиції російських військ у лісосмузі.

“Вони потрапили саме в той Урал, який здійснював мою охорону. І коли були деморалізовані російські солдати, деякі були і 200-ті, і 300-ті, то вони одразу почали тікати з цієї лісосмуги. Я себе спіймав на тій думці, що я маю можливість або втекти, або загинути на полі, тому я вирішив тікати. Дякувати Богу, мені ніхто не вистрілив у спину, і я зміг втекти й вийти в населений пункт, де вже стояли наші військовослужбовці”, – розповідає Юрій Заволока.

Діставшись до українських позицій Юрій Заволока повідомив, що трапилося. Чоловік додає, що переконаний – артобстріл з боку ЗСУ подарував йому другий день народження.

 

Залишити відповідь