Спробуємо пояснити ситуацію коротко і по суті.
Повідомляє екс-начальник управління культури Миколаївської області Світлана Гладун.
1. Який статус має пам’ятник?
Попри ухвалення закону про деколонізацію та неодноразові звернення щодо перегляду статусу, об’єкт досі залишається пам’яткою історії та монументального мистецтва. Він перебуває під державною охороною.
Це означає, що його не можна зносити, змінювати, замінювати чи переносити без спеціальної процедури. Переміщення допускається лише як виняток — якщо неможливо зберегти пам’ятку на місці — і тільки після проведення наукових досліджень та фіксації об’єкта.
2. Позиція Український інститут національної пам’яті
За час повномасштабної війни інститут надав п’ять висновків і рекомендацій щодо цього питання. Деякі з них викликали дискусії через різне трактування.
Наразі УІНП вважає, що пам’ятник не підпадає під дію закону про деколонізацію. Водночас інститут рекомендує перемістити його з публічного простору.
3. Куди можна перенести?
Серед можливих варіантів розглядали:
-територію Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
-Миколаївський обласний краєзнавчий музей
Однак процедура переміщення відповідно до законодавства коштуватиме мільйони гривень.
Крім того, краєзнавчий музей нині не готовий прийняти масштабну монументальну споруду: територія потребує впорядкування, бракує коштів на встановлення та подальше утримання. Після кількох обстрілів заклад відновлює вікна, двері та експозицію — і це також значні витрати.
У перспективі можна було б говорити про створення музею тоталітаризму просто неба або інші формати осмислення спадщини, однак зараз, у воєнний час, це питання ресурсів і пріоритетів.
4. Що далі?
Станом на сьогодні пам’ятник залишається на своєму місці та під державною охороною.
Остаточне рішення — за громадою та депутатами Миколаївської міської ради. Саме вони мають визначити, яким буде подальший крок: збереження, переміщення чи інший формат переосмислення цього об’єкта в міському просторі.
