01.03.2016

С.ки Майдану наступають. Частина перша

Ïèêåòèðîâàíèå çäàíèÿ Êàáìèíà æèòåëÿìè ìèêðîðàéîíà Êèòàåâî (Ãîëîñååâñêèé ðàéîí) â Êèåâå 30 ñåíòÿáðÿ 2009 ã. Ëþäè ïðîñÿò ïðàâèòåëüñòâî âûíåñòè Ñâÿòî-Òðîèöêèé ìóæñêîé ìîíàñòûðü, êîòîðûé íàõîäèòñÿ â Êèòàåâñêîé ïóñòûíè, çà ïðåäåëû Êèåâà èëè õîòÿ áû æèëîãî ñåêòîðà, î ÷åì óæå ãîâîðèëîñü íà îáùåñòâåííûõ ñëóøàíüÿõ.

Ïèêåòèðîâàíèå çäàíèÿ Êàáìèíà æèòåëÿìè ìèêðîðàéîíà Êèòàåâî (Ãîëîñååâñêèé ðàéîí) â Êèåâå 30 ñåíòÿáðÿ 2009 ã. Ëþäè ïðîñÿò ïðàâèòåëüñòâî âûíåñòè Ñâÿòî-Òðîèöêèé ìóæñêîé ìîíàñòûðü, êîòîðûé íàõîäèòñÿ â Êèòàåâñêîé ïóñòûíè, çà ïðåäåëû Êèåâà èëè õîòÿ áû æèëîãî ñåêòîðà, î ÷åì óæå ãîâîðèëîñü íà îáùåñòâåííûõ ñëóøàíüÿõ.

Одразу зазначу, що термін “С.ки Майдану” я запозичив у Сергія Пояркова, який опублікував під таким заголовком відверту статтю – хто не читав, рекомендую.

Цілком погоджуюся з ним у тому, що ці с.ки вже під завершення Майдану чітко знали, чого хочуть і що будуть робити далі. І тепер вже два роки вони грабують країну, мародерствують і планують це розширювати.

Один із нових способів грабежу – через так звану реформу децентралізації, якою вони насправді прикривають плани по ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ місцевої бюрократії, фактичному знищенню самоврядування й повній ліквідації сільського населення України. За нищівними наслідками цей удар по народу й країні може бути незрівнянно страшніший навіть тотальної “прихватизаціі” й усієї корупції разом узятих, тому що по суті є жахливим соціально-демографічним злочином, співставним із геноцидом.

Наміри скоїти цей злочин виношувалися вже давно, та через потенційний спротив ще сильних у минулому громад – не судилося. Аж у 2014-2015 роках, обманувши довіру, скориставшись воєнним лихоліттям, зубожінням, горем, ослабленням людей, с.ки Майдану зробили перші злочинні кроки – затвердили Концепцію реформи місцевого самоврядування, проштовхнули в Раді закон про “добровільне об’єднання громад” та інші супутні закони, розгорнули по всій країні “Офіси реформ”, та із грубим зловживанням службовими повноваженнями нафальсифікували “Перспективні плани формування спроможних територіальних громад”.

Протягом року після Майдану ці злочинні наміри реалізувалися крок за кроком за чітким планом, вміло маскувалися – для відволікання уваги широко застосовувалось безпрограшне гасло про децентралізацію влади.

Децентралізація була чи не головним піар-засобом обох урядів Яценюка, президентської виборчої кампанії, децентралізація була лейтмотивом виборів до Верховної Ради, децентралізацією були забиті мізки народу й народних депутатів увесь 2014 і 2015 роки.

Але вже у квітні-травні 2015 р. стало очевидним, що проголошується одне, а планується зробити зовсім інше.

Що таке справжня децентралізація? Це передача владних повноважень, у тому числі із оподаткування, від органів державної влади до органів прямого народовладдя – сільрад, міськрад тощо – для виникнення у них спроможності забезпечувати життя місцевих громад.

Що таке децентралізація від с.к Майдану? Це велика дуля замість реальної передачі владних повноважень, плюс так зване добровільне об’єднання громад, яке насправді є виключно примусовим і в найпершу чергу є нічим іншим, як ПОВНОЮ ЛІКВІДАЦІЄЮ СІЛЬРАД, а значить – повним позбавленням мільйонів селян права на пряму участь у місцевій владі! І як побачимо далі – права на існування.

Бо ліквідація сільрад – це автоматична ліквідація шкіл, дитсадків, ФАПів, клубів, які вже за рік-два будуть не тільки закриті, але й потрощені, зруйновані, бо не буде коштів на догляд за опустілими приміщеннями. І цей жах відбувається вже зараз, у тих селах, які обманом уже “об’єднали”, навіть недалеко від Києва. А вслід за цим дуже швидко зникнуть і самі села, бо вони обезлюдніють – сім’ї з дітьми виїдуть, старики без догляду й допомоги вимруть.

Тільки скінчені подонки або йолопи можуть стверджувати, що після ліквідації сільрад селам і селянам стане краще, що про них краще від сільрад дбатимуть чиновники, які сидітимуть у “центрах об’єднаних громад”, фактично в райцентрах! Тільки подонки і йолопи можуть таке обіцяти!

Так яка ж це децентралізація, до чого тут децентралізація???!!! Справжньою децентралізацією, яка Україні дійсно вкрай потрібна, тут і не пахне!

Важливо розуміти, що децентралізація – це не акт великодушної благодійності з боку держави, а всього лиш повернення украденого. Нинішні безмежні повноваження державної влади є узурпованими, вони відібрані у найбільш наближених до народу, і за прямої участі народу працюючих місцевих органів влади – органів місцевого самоврядування.

Держава украла повноваження у сільрад і ЗОБОВЯЗАНА їх повернути!!!

Я не апологет радянщини, але є факт: у пріснопам’ятні радянські часи система влади була єдиною – сільради, селищні та міські ради, а з ними й люди, які їх обирали і самі в них засідали – були частиною єдиної державної владної системи. І хоча та система була дуже далека від дійсно демократичної, у ній були прямо задіяні мільйони людей. Але в 90-ті роки перефарбована в різні кольори з нагоди розвалу СРСР комуністична номенклатура розділила єдину систему влади в Україні на дві частини – державну владу і місцеве самоврядування – і першим чином фактично приватизувала державну владу. Вона стала власністю мафії можновладців, їх інструментом грабежу. А другим чином – відібрала у місцевого самоврядування практично усі повноваження, позбавивши місцеві громади можливостей для існування!

З тих пір оте, що декілька поколінь українських злодюг-можновладців демагогічно називають українською державою, насправді жодним чином не означає “Україна”, “український народ”, “народна держава” – це виключно клан, злочинне угрупування, антинародна мафія, яка понад двадцять років грабує країну і народ у всі можливі способи. Ось що таке насправді сьогоднішня “українська держава”!

Українські можновладці при нагоді розкажуть вам, що за совєцьких часів ради були декоративними органами, але самі вони, високі керманичі, замість перетворення сільрад на органи реального народовладдя, знищують і ради, і селян, натомість задумавши створити в райцентрах декоративних маріонеток, фейкові ради “об’єднаних громад”!

Для чого це їм, питання риторичне: оскільки вони продали Майдан, випустили і фактично помилували бандюковичів, зберегли корупцію й хабарництво скрізь і усіх видів, перейняли корупційні схеми “папєрєдніків”, розкрадають бюджети, зарубіжні кредити й зарубіжну допомогу тощо, відповідь одна – для продовження і розширення злодійства, бо апетит приходить під час трапези.

Спосіб грабежу під кодовою назвою “Децентралізація” має на меті повне знищення залишків народовладдя, зачистку України від села і селянства, перетворення її просто на територію, та заволодіння землями. С.ки Майдану вже бачать себе найбільшими у світі латифундистами, володарями надр, вод, лісів, не кажучи вже про повний контроль над маріонеточними радами “об’єднаних громад” і їх бюджетами.

А ось і найсвіжіші підтвердження вищесказаного, земельних апетитів с.к Майдану: 18 лютого фактично скасовано права селян на приватизацію і безоплатне отримання землі у власність через законопроект №2279, а 28 лютого Яценюк заявляє про необхідність терміново продати 1 млн. га землі. Терміново, чуєте, бо комусь не терпиться! Цей мільйон гектарів відбирають у простих людей, бо вони й клаптя землі ніколи не зможуть купити, земля попаде в руки тих, хто останні два роки заробляє на девальвації і впроваджує “децентралізацію”! Народ на цьому святі життя – лишній, і тому с.ки Майдану йдуть у наступ по всій країні, щоб пошвидше закріпити перший успіх, поки люди не оговтались.

26 лютого у центрі мого виборчого округу, місті Первомайськ Миколаївської області, декілька представників с.чого племені намагалися вчинити черговий обман людей, що мають пряме відношення до управління громадами. Зібрали сільських голів, для масовості залучили працівників райрад і райдержадміністрацій, а простих громадян навіть не запросили – видно, просто побоялися, щоб не побили, як то вже мало не сталося з одним із провідників аналогічної “реформи” декілька років тому.

Цього разу про успішність “таких же самих реформ у всьому світі” і про невідворотність визначеного с.ками шляху для України людям брехав один із “батьків реформи” – Юрій Ганущак. Я з’ясував, що це він разом із Іваном Кириленком та ще декількома народними депутатами-“батьківщинівцями”, з благословіння Юлії Тимошенко, ще за часів Януковича виродили Концепцію реформування місцевих громад і відповідний законопроект (він був зареєстрований під номером 9646 від 26.12.2011 р.). Ця Концепція понад три роки розглядалася урядом Азарова, але так і не була затверджена, як і однойменний законопроект. Цікаво буде розібратися – чому.

Тут треба згадати, що під кінець недолугого президентства Віктора Ющенка, між черговими претендентами на українське президентство Юлією Тимошенко і Віктором Януковичем розгорнулася запекла боротьба. І якщо хтось вважає, що це була боротьба виключно за голоси українських виборців, то він глибоко помиляється: шанси на перемогу значною мірою залежали від Москви. А щоб мати її підтримку, треба було пропонувати щось таке, що їй сподобається. Про це в другій частині.

Автор – Аркадій Корнацький, народний депутат України

Leave a Reply