30.05.2026

Шпигував під виглядом «порятунку дружини»: у Миколаєві засудили офіцера запасу рф, який працював в «Епіцентрі»

Інгульський районний суд міста Миколаєва виніс вирок місцевому мешканцю, уродженцю російського Воронежа, який передавав ворогу дані про дислокацію Збройних Сил України та рух військової техніки у регіоні. На суді чоловік намагався виправдати свої дії службою дружини в ЗСУ, проте колегія суддів визнала його провину беззаперечною.

Злив позицій ТрО та військових колон

Згідно з матеріалами справи, обвинувачений працював охоронцем у торговельному центрі «Епіцентр-К» на Херсонському шосе в Миколаєві. Маючи проросійські погляди, він ініціативно вийшов на зв’язок із представником РФ — проросійським блогером ОСОБА_8, який адмініструє відомий пропагандистський Telegram-канал та збирає координати для нанесення ударів.

Грудень 2024 року: перебуваючи на робочому місці, зловмисник надіслав куратору детальний звіт про розташування підрозділів НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони у селі Лупареве під Миколаєвом. Він описав матеріальне забезпечення бійців та вказав, що вони розселяються по місцевих дачах. Вже у січні 2025 року окупанти завдали по околицях цього села удар за допомогою БпЛА «Shahed».

18 грудня 2024 року: їдучи зранку на роботу, чоловік помітив на Херсонському шосе колону української бронетехніки (машини типу «Козак» та вантажні тягачі). Заледве зайшовши в ТЦ, він оперативно передав ворогу інформацію про кількісний склад колони та напрямок її руху в бік Баштанки, додавши власні припущення, що техніка прямує до Чорнобаївки, і написав куратору: «Его или сейчас разносить…».

Окрім цього, у вилученому під час обшуку телефоні «ZTE» правоохоронці виявили листування, де фігурант звітував про перебування в місті іноземних військових, здавав адреси хостелів та дитсадків, де нібито розселяли бійців ТрО, та бідкався, що «наступне літо гратиме на Росію».

Версія підсудного: «Хотів підстрахувати дружину в полоні»

У судовому засіданні обвинувачений провину в державній зраді не визнав. Він заявив, що його дружина з 2022 року служить у ЗСУ начальником продовольчої служби госпіталю, і восени 2024 року її підрозділ перевели на Сумщину. За словами чоловіка, він почав спілкуватися з російським блогером виключно для того, щоб «мати зв’язки» та витягнути дружину, якщо вона потрапить у полон.

Він стверджував, що координати в Лупаревому вигадав, базуючись на розмовах військових, які купували генератори в «Епіцентрі», а дані про колону техніки надіслав із запізненням, тому вважав це просто «поширенням інформації» (ст. 114-2 КК) і просив перекваліфікувати статтю.

Також з’ясувалося, що підсудний закінчив Воронезький військовий авіаційний інженерний інститут, є офіцером запасу зс рф, де служив до 2006 року, але звільнився, бо не захотів брати російське громадянство, й повернувся в Україну. На початку великої війни йому відмовили в мобілізації до ЗСУ через російську військову освіту.

Позиція суду та нюанси з доказами

Судова колегія критично поставилася до версії про «рятування дружини», оскільки характер листування та ідеологічні висловлювання підсудного чітко вказували на його бажання допомогти рф у війні проти України.

Водночас суд продемонстрував високу процесуальну суворість щодо доказів, які надало слідство:

Суд визнав неналежними докази з сайту «Миротворець» та матеріали видання «Реальная Газета», оскільки вони не є офіційними джерелами.

Суд визнав недопустимими матеріали іншого кримінального провадження, звідки слідчі просто скопіювали документи без офіційного об’єднання або виділення справ в одну.

Суд зазначив, що вирок іншого суду (Ужгородського) щодо куратора ОСОБА_8 не має автоматичної преюдиціальної сили для цієї справи.

Попри відсіювання частини матеріалів, основних доказів (протоколів негласних слідчих дій (НСРД), відеофіксації переміщень обвинуваченого, даних білінгу мобільного зв’язку на Херсонському шосі та експертизи телефона) виявилося більш ніж достатньо для повного доведення вини.

Вирок

Суд визнав чоловіка винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Санкція цієї статті передбачає безальтернативне покарання — 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *