Інгульський районний суд Миколаєва визнав винною жінку, яка залишила дворічного сина без нагляду у ванні, внаслідок чого дитина потонула.
Їй призначили чотири роки позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
Як відомо, подія сталася 7 квітня. Жінка залишила дворічного сина у ванні з увімкненою водою та перекритим стоком. Після цього вона пішла до іншої кімнати спати. Приблизно через дві години мати повернулася до ванної кімнати та виявила дитину без ознак життя.
«Достовірно знаючи, що малолітня дитина залишена без нагляду, в небезпечному для життя стані, позбавлена можливості через малолітство вжити заходів до самозбереження і самостійно вибратися із повністю наповненої водою ванни, обвинувачена повернулася до ванної кімнати лише через дві години», — зазначається у вироку суду.
Дитина загинула внаслідок утоплення та механічної асфіксії. Дії матері кваліфікували за ч. 3 ст. 135 КК України (залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи).
Під час судового розгляду обвинувачена уклала з прокурором угоду про визнання винуватості.
«Обвинувачена беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаюється. В свою чергу, прокурор погоджується на призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 135 КК України (4 роки позбавлення волі) і на підставі ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком», — йдеться у вироку суду.
Потерпілий (один із близьких родичів загиблої дитини) письмово погодився на укладення угоди.
Суд врахував щире каяття жінки, її сприяння розкриттю кримінального провадження, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також позитивну доповідь органу пробації.
Жінці призначили чотири роки позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням. Протягом однорічного іспитового строку вона має періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання або роботи.
Вирок можна оскаржити до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів.
