Рівно 33 роки тому, 8 вересня 1989 року, у Києві розпочався установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову.
1109 делегатів представляли близько 280 тисяч членів. Головною метою діяльності Рух визначив “відновлення парламентським шляхом державної незалежності України, побудову демократичного й гуманного суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки”.Це була перша легальна антирадянська та антикомуністична організація у Радянській Україні. Більшість її членів зазнавала переслідувань та репресій з боку КДБ.
Враховуючи прифронтовий статус Миколаєва, рухівці не проводили пишних урочистостей. Вони обмежилися покладанням квітів до пам’ятника одному із творців української державності В’ячеславу Чорноволу.
Соратник засновника НРУ, голова Миколаївської крайової організації Народного Руху України Юрій Діденко сказав, що урочистості будуть після нашої перемоги над окупантами.
Не змогла всидіти вдома в такий день, незважаючи на свій вік, і делегат того самого, історичного Установчого з’їзду Лариса Кричевська.
І ще з одним ветераном НРУ, соратником В. Чорновола нам вдалося поспілкуватися цього дня.
Ця людина встигла постраждати від двох режимів: спочатку він зазнавав переслідувань з боку радянської влади, а за часів януковича був звільнений з роботи за участь у Майдані. Це курінний отаман Олег Гілякін.
Курінь імені В’ячеслава Чорновола було створено 2 березня, у найважчі для Миколаєва дні. Учасники куреня з перших днів надають допомогу ЗСУ. Свою діяльність вони здійснюють на громадських волонтерських засадах. Варто зазначити, що завдяки їхній діяльності було затримано півтора десятка зрадників.
Більшість тих, хто розпочинав свою діяльність у березні, вже давно на фронті та героїчно захищають нашу Батьківщину.
Поспілкувавшись із рухівцями переконуєшся, що з такими людьми, Україна непереможна.
Україна була, є та буде!
