Попри постійні безпекові ризики та близькість до зони бойових дій, фермерське господарство «Кущі» вирощує плантацію лохини, площею 2,7 гектара.
Вирощують ягоди за передовою технологією — виключно в горщиках.
Про це стало відомо з журналу Ягідник.
Запуск масштабного аграрного проєкту у 2023 році в Миколаївському районі був рішенням не для слабких духом. Проте після окупації частини сусідньої Херсонщини ринок вітчизняних овочів та ягід критично збіднів. Фермери з ФГ «Кущі» ризикнули заповнити цю нішу, поєднавши класичне борщове овочівництво (325 га картоплі, моркви, буряку та капусти) із високотехнологічним ягідництвом.
Про релокацію бізнесу чи втечу в безпечніші регіони керівництво навіть не думало.
«Не думали про переїзд, ми вже побудували господарство, тут у нас багато чого є на місці. Закладені сади, нові землі, в які ми вклали багато зусиль, їх «вичухали», тому нікуди не збираємося», — впевнено каже керуючий господарством Олександр Тігров.
Серце ягідного напрямку підприємства — це 2,7 га лохини преміального сорту «Дюк». В умовах прифронтового Півдня вибір контейнерного вирощування став стратегічно правильним кроком. Такий підхід робить плантацію максимально ергономічною та полегшує роботу в умовах дефіциту робочих рук:
- Ефективний контроль: у горщиках майже не ростуть бур’яни, що мінімізує ручну працю;
- Швидкість процесів: сезонна обрізка гілок проходить значно швидше;
- Зручність: кущ у контейнері формується компактно, суттєво полегшуючи та прискорюючи збір стиглої ягоди.
Вирощування лохини на Миколаївщині — це щоденна боротьба за воду. Специфіка місцевої річкової та свердловинної води в тому, що вона занадто жорстка й солона для делікатної лохини. Через це господарство пішло на солідні інвестиції й встановило систему промислового осмосу для повного очищення води.
Оскільки рослини в горщиках не мають доступу до підземних ґрунтових вод і повністю залежать від штучного зрошення, фермери прорахували найгірші воєнні сценарії (блекаути чи пошкодження інфраструктури). Для цього на території облаштували власну штучну водойму на 3 000 кубічних метрів.
«Ми зробили запас, щоб десь тиждень можна було поливати, якщо щось станеться. Бо якщо в горщиках зупинився полив — це дуже швидко впливає. Тут немає запасу вологи, як у ґрунті», — пояснює Олександр Тігров.
Наразі весь процес живлення плантації повністю автоматизований: до кожного горщика підведено індивідуальні крапельниці, тож увесь цикл зрошення перебуває під суворим візуальним та комп’ютерним контролем.
