Акціонерне товариство Українська залізниця через суд намагається витребувати з ПП “Макс Р” понад 66,5 тисяч кілограм брухту сталевого вартістю 436 тисяч 314 гривень, який було передано підприємству на початку повномасштабного вторгнення для виготовлення протитанкових “їжаків”.
Про це повідомляє кореспондент з огляду на ухвалу суду та коментар директора ПП “Макс Р” Дмитра Рибочкіна.
Як відомо, мер Миколаєва Олександр Сєнкевич заявив, що “Укрзалізниця” у 2024 році звернулась до міста з проханням повернути всі рейки, з яких на початку повномасштабного вторгнення були виготовлені протитанкові “їжаки”. За його словами, повернути їх неможливо, адже всіх “їжаків” передали в Херсон та на територію деяких оборонних споруд між Миколаєвом та Херсоном.
В ході судового розгляду Укрзалізниця повідомила, що у звʼязку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану до виробничого підрозділу “Миколаївська дистанція колії” Служби колії регіональної філії “Одеська залізниця” АТ “Українська залізниця” в телефонному режимі звернулась Миколаївська ОВА щодо виділення ПП “МАКС Р” рейок для виготовлення протитанкових споруд для потреби оборони міста Миколаєва.
Після чого ПП “Макс Р” листом від 1 березня 2022 року звернулось до виробничого підрозділу “Миколаївська дистанція колії” щодо надання йому металевих рейок, посилаючись на прохання представників ОВА та керуючись Законом України “Про правовий режим воєнного стану” та вимогами Господарського кодексу України. Передачу рейок, загальною вартість 336 тисяч 952 гривні, підтверджують відповідні Акти від 4 та 15 березня, а також два Акти від 4 квітня. З цих актів випливає, що вони складені згідно листа начальника Миколаївської військової адміністрації, який датовано 7 квітня 2022 року.
“Позивач наголошує, що на момент передачі відповідачу зазначеного майна, останнє знаходилось у власності позивача. Таким чином, Приватне підприємство “МАКС Р.” набуло майно вартістю 336 952,83 грн за рахунок Акціонерного товариства “Українська залізниця”, – сказано у документах.
Вже у листопаді 2022 року “Укразалізниця” листом звернулась до підприємства з проханням повернути рейки для відновлення звітності в Миколаївській дистанції колії. Також позивач просив надати копії актів прийому передачі, якщо вироби з вищезазначених рейок були передані структурам ОВА, ЗСУ, ТРО або іншим організаціям та підприємствам.
Підприємство листом від 27 січня 2023 року відповіло “Укразалізниці”, що вироблені протитанкові споруди з отриманих рейок були доставлені та відвантажені ним на бойові позиції згідно потреб оборони Миколаївської області. Також відповідачем зазначено, що найближчим часом будуть підписані з отримувачами споруд акти прийому передачі, про що позивач буде повідомлений додатковим листом з наданням копій вказаних актів. Однак відповідної інформації “Укрзалізниця” не отримала і 17 лютого 2023 року звернулась до відповідача повторно.
Також УЗ зверталась до голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма і просила його здійснити належне оформлення, а також надати документальне підтвердження, що ЗСУ отримало відповідні оборонні конструкції для оборони міста та області. Однак відповідач (ПП “Макс Р”) та третя особа (Миколаївська ОВА) доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надали.
В суді зазначають, що Укрзалізниця не має права безоплатно передавати своє майно, а з урахуванням відсутності зобовʼязальних правовідносин між УЗ та приватним підприємством, передача відповідного майна могла бути здійснена у спосіб передбачений Законом України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, а саме: примусового відчуження майна (за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості) шляхом складення акта про примусове відчуження та оцінки майна. При цьому, складенню відповідного акту має передувати прийняття військовим командуванням рішення, погоджене військовою адміністрацією про відчуження майна, однак такі рішення у матеріалах справи відсутні. Однак, в Миколаївській ОВА зазначили, що не отримували та не погоджували рішення військового командування про вилучення в Акціонерного товариства “Українська залізниця” брухту сталевого.
Також в ОВА зауважили на тому, що лист начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма від 7 квітня 2022 року про сприяння забезпеченню потреб ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, в тому числі із залученням матеріалів та ресурсів комунальних підприємств Миколаївської міської ради адресований Миколаївському міському голові, ніяким чином не підтверджує факт погодження Миколаївською ОВА вилучення чи передачі з будь-яких інших підстав вищевказаного майна Акціонерного товариства “Українська залізниця”.
“Таким чином, акти про примусове відчуження, якими оформлено факт передачі позивачем відповідачу спірного майна, не є рішенням військового командування, за яким здійснюється примусове відчуження або вилучення майна. Отже, Акціонерним товариством “Українська залізниця” передано Приватному підприємству “МАКС Р.” спірне майно безоплатно та без достатніх правових підстав,” – йдеться у матеріалах.
Враховуючи вищевикладене Господарський суд задовольнив позовні вимоги УЗ в повному обсязі. Однак, приватне підприємство подало апеляцію на рішення суду – розгляд справи призначено на 13 травня 2025 року.
Директор ПП “Макс Р” Дмитро Рибочкін підтвердив, що фактично передача майна не була документально оформлена, адже на початку повномасштабного вторгнення рф було не до цього.
— Ви самі розумієте, коли був лютий-березень 2022 року, то було не до того, щоб ставити підписи і оформлювати документи. Коли ми отримували рейки на залізничній дорозі, то я особисто підписав накладну, бо по іншому їх не віддавали. Я особисто їздив на своєму КрАЗ розвозив їх. Я спочатку витратив весь свій матеріал, витратили свої електроди – десь 2,5 тон, все що було, потім Укрзалізниця передала нам рейки. А тепер подала на нас до суду, аргументуючи це тим, що ми отримали неправомірну вигоду у вигляді цих рейок, а у віпдовідь їм нічого не надали. Вони просили підтверджуючі документи, кому надавали ці “їжаки”, але тоді ми просто їх розвозили по точкам, кому вони потрібні були і ніхто не надавав документи, а потім “заднім числом” вже ніхто не хотів брати на себе відповідальність. Я лише від військомату та Нацгвардії отримав документи, які підтверджують, що ми надавали їм “їжаків”. Ми писали листи до обласної влади за отриманням підтримки, але ніхто не відповів, – заявив Дмитро Рибочкін.
